пʼятниця, 26 листопада 2021 р.

СТОЇТЬ В СКОРБОТІ МАТИ - УКРАЇНА

Українська нестерпна сюїта...
А навколо – одна сон – трава – 
Умирать почали у квітні,
Коли всюди – все ожива...

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Цього року День пам’яті жертв голодоморів припадає на 27 листопада. 

27 листопада відповідно до Указу Президента України від 26.11.1998 № 1310/1998 в Україні вшановується День пам’яті жертв голодоморів. Також у цей день відповідно до постанови Верховної Ради України від 16.12.2020 № 1092-IX відзначаються 100-ті роковини від початку масового штучного голоду 1921 – 1923 років в Україні і 75-ті роковини від початку масового штучного голоду 1946 – 1947 років в Україні.

Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів. У ХХ столітті українці пережили їх тричі: 1921 – 1923, 1932 – 1933 і 1946 – 1947 роках. Наймасштабніший із них був у 1932 – 1933 роках. Саме його нині називають геноцидом українського народу, здійсненим сталінським режимом. Жертвами цього Голодомору в Україні стали щонайменше 3,9 мільйона людей. 


Україна внаслідок геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор 1932–1933 років був визнаний геноцидом Українського народу. У 2010 році Апеляційний суд міста Києва назвав винних в організації Голодомору та кваліфікував Голодомор 1932–1933 років як акт геноциду частини української національної групи.

Як ви вже зауважили усі заходи відбуваються в умовах обмежень щодо проведення масових заходів через загрозу здоров’ю і життю людей від короновірусної хвороби. Проте карантин не повинен перешкодити гідному вшануванню пам’яті жертв Голодомору. 

Користувачі разом з працівниками бібліотеки напередодні цієї сумної дати вшановували пам'ять невинно убієнних. 

Працівники бібліотеки провели з користувачами урок історичної правди: "Не забуваємо про тих, хто хотів жити".

Користувачі ознайомились з літературою, яка представлена на виставці-інсталяції: "Скорботна свічка пам'яті святої, біля могил дітей своїх стоїть" 

 продивились мультфільм "Голодний Дух". 




      Голодомор: геноцид українського народу 1932-1933 / Український інститут національної пам’яті. – Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 2008. – 25 с.
Брошура у стислій формі розповідає про головні причини найжахливішої за масштабом та перебігом подій трагедії, яку пережив 1932- 1933 рр. український народ. Автори розкривають тло трагедії, наголошують на її штучності. Вони аргу ментовано доводять, що творцями Голодомору була верхівка комуністичної пар тії на чолі з Й. Сталіним. У центрі авторської уваги пошук відповіді на питання, чому терор голодом був спрямований проти України. Брошура описує механізм Голодомору, його зловмисність, кваліфікує його відповідно до Конвенції ООН 1948 р. як геноцид, злочин проти людства. Брошура написана на основі детального вивчення історіографії проблеми, в ній широко використано документальні матеріали, свідчення очевидців.

    Воронов І. О. Голод 1946-1947 рр. / І.О. Воронов, Ю.Г.Пилявець. – Київ: Т-во "Знання" УРСР, 1991. – 48 с.
Втрати зерна з урожаю 1932 року виявилися величезними в наслідок безгосподарності і небажання селян працювати за безцінь на державу. Аналіз демографічної статистики 30-х років свідчить про те, що на Україні від голоду 1932 року загинуло близько 150 тис. чоловік. 1933 р. внаслідок конфіскації всіх продовольчих запасів смертність у сільській місцевості України набула масштабів голодомору. Голодною смертю загинуло близько 3,5 млн. осіб.

33-й: голод: Народна Книга-Меморіал / Упоряд.: Л. Б. Коваленко, В. А. Маняк. – Київ: Рад. письменник, 1991. – 584 с.
  Голодомор 1932-1933 рр. був страшним злочином сталінського режиму. Він був спровокований радянським керівництвом з метою масового вступу селян колгоспів. Поставлені перед селянами плани хлібозаготівлі були завищеними й економічно не обґрунтованими. Хоча політика колективізації дозволила збільшити збір зерна, але труднощі із заготівлею залишилися.   Постачання хліба на користь держави здійснювалося внаслідок додаткової хлібозаготівлі. Фактично це означало застосування вже відомої політики продрозкладки. Знесилені селяни не змогли ефективно провести посівну компанію навесні 1932 року. План здачі хліба державі опинився під загрозою зриву. Водночас почався голод. Голодні люди збирали колоски пшениці, залишені на полях, щоб прогодувати дітей.

Народні оповідання. Записав та упорядкував М. Зінчук. – Київ: Музична Україна, 1993. – 96 с.
Запропонована читачеві збірка оповідань, записаних відомим збирачем фольклору Миколою Зінчуком, присвячена трагічним подіям у житті нашого народу, пов’язаним з голодомором на Україні, з утисками більшовицького тоталітарного режиму колишнього СРСР. В ній зібрані свідчення та спогади багатьох людей про безневинну загибель мільйонів простих трудівників у тюремних катівнях Гулагу, на далекому засланні під час жорстокого голодомору 1932-1933 років. Для широких кіл читачів.
 Конквест Р. Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор / Пер. з агл. – Київ: Либідь, 1993. – 384 с.: іл.


Колективізація і голодомор 1929-1933 рр. - ця чи не найжахливіша соціальна катастрофа нашого століття - призвела до бальших жертв, ніж перша світова війна. То й була справжня війна радянського режиму проти власного народу, відлуння якої чутно й дотепер.
"Жнива скорботи" - переконлива спроба відтворити для широкого загалу якомога повнішу картину цієї трагедії. Автор книжки - один із найвідоміших західних дослідників радянської історії Роберт Конквест - написав її тоді, коли не тільки в колишньому СРСР, а й багатьма на Заході не визнавався навіть самий факт голоду.

    Барка В. К. Жовтий князь : роман / В. К. Барка. -  Київ: Школа, 2007. - 251 с.
У романі відтворені реальні події голодомору. Твір звучить як застереження від помилок минулого, від перекручення історичної правди. Він нагадує тим, хто сумує за минулим, прагне "твердої руки", що може статися з цілим народом. Письменник створює символічний образ Жовтого князя, демона зла, що несе з собою руйнування, спустошеність, сіє страждання і смерть серед людей
   Гуцало Є. П. Сльози божої матері : повісті / Є. П. Гуцало. - Київ : Молодь, 1990. - 264 с. - (Україна крізь віки).

Видання містить повісті "Голодомор", "Безголов'я", "Прокляття", де автор розкриває життя людей у важкі часи української історіїНіби спокійно, у гараздах плине сільське життя. Буденна праця осявається святами, весіллями, хрестинами. Але ж якась сила отверзає вуста старенькій, котра мовчала всі повоєнні роки,— і страшна правда злітає з тих вуст. Про це — повість «Прокляття». Гострою конфліктністю і психологізмом позначені твори відомого сучасного українського письменника. В центрі уваги автора — життя людей у важкі часи української історії.


    Самчук У. Марія. Хроніка одного життя: Роман / У. Самчук. – Київ: Рад. письменник, 1991. – 190 с. 

Роман «Марія» (1933) - став найпершим правдивим твором про штучний голод небаченого розмаху. Твір написано було настільки сильно, що читачі вважали автора очевидцем подій, а роман — документальним твором. Додамо з висоти часу, що і дотепер він залишився одним із найсильніших творів на цю тему в українській та світовій літературі.


 Кульчицький С. Ціна «великого перелому» / С. Кульчицький. - Київ: Україна, 1991. - 431 с., іл. 


Книга розповідає про голод 1933 р. , що загубив на Україні життя мільйонів людей. На конкретних фактах доведено, що він був результатом злочинної діяльності надзвичайної хлібозаготівельної комісії під керівництвом сталінських посланців Молотова і Кагановича.
    Сосюра В. М. Третя рота : роман / В. М. Сосюра. - Київ: Укр. письменник, 1997. - 351 с.
У біографічному романі "Третя рота" Володимира Сосюри відтворено події 20-50-х років минулого століття. Значна частина книги присвячена голодомору 1932-1933 років, свідком якого був автор.

Всі ці книги  нагадують тим, хто сумує за минулим і прагне "твердої руки", 
застерігають, що може статися з цілим народом в одну мить.

Ми нагадуємо усім підтримати акцію "Запали свічку" – активніше закликати засвітити вогник у кожній домівці –  вияв нашої скорботи за жертвами і віри у те, що в майбутньому подібні трагедії не повторяться.

О 16.00 27 листопада не забудьте долучитися разом із громадою до Загальнонаціональної хвилини мовчання. 

На підвіконні палахтить 
Скорботи полум’я священне 
То свічка пам’яті горить 
За всіх безвинно убієнних.

Немає коментарів:

Дописати коментар