понеділок, 15 лютого 2021 р.

Світлий празник Стрітення Господнього

Снігами вкрилася земля
Метелиця гуляє,
Малює вікна морозець
Та носики щипає.
Сьогодні свято є у нас –
Ми зиму проводжаємо.
Усіх, хто з нами є в цей час,
Ми з радістю вітаємо.
Стрітення – свято сорокового дня від народження Ісуса Христа. Це свято принесення Святою Дівою Марією сина до Єрусалимського Храму.
      Різдв’яний круг свят завершується празником Господнього Стрітення, що його святкуємо сорокового дня по Христовому Різдві  15 лютого. 
       Як і Різдво, Стрітення належить до 12-ти найбільших (окрім свята над святами – Великодня) свят церковного року. 
Назва Стрітення у старослов’янській мові означає “зустріч” або ж “радість”. І отримало воно таку назву через те, що у цей день новонароджений Ісус Христос зустрівся з праведником Симонеоном і пророчицею Анною. Саме вони впізнали у малюкові нового Месію.

Сталось це, коли на сороковий день після народження Ісуса, діва Марія принесла його в Єрусалимський храм на посвяту. Старець Симонеон, якому було провіщено жити, аж поки той не зустріне людського спасителя, одразу ж заявив, що цей малюк — син Божий. Пророчиця Анна підтвердила, що бачить перед собою майбутнього спасителя людського роду. Ці події яскраво описані в Євангелії від Луки.
     Закон Мойсея приписував, що кожна жінка по народженні дитини протягом 40 днів не сміє входити до храму, бо в тому часі вона вважалася нечистою. На ці 40 днів припадав період очищення. Діва Марія, як Божа Мати, не була зобов’язана до обряду очищення, бо освятилася Христовим Різдвом. І все ж вона у покорі сповняє приписи закону і приносить у жертву дві горлиці, бо 40-го дня відбувався обряд пожертвування Богові і народження хлопчика. 

Історія святкування ж цього дня сягає III і IV століть — саме тоді згадки про Стрітення вперше зустрічаються у творах християнських святих. А офіційно у всій Візантійській імперії цей день було визнано святом у 542 році за правління імператора Юстиніана.

Стрітення символізує не тільки зустріч Старого і Нового Завітів та явлення немовляти Ісуса світові. У народному побуті цей день здавна вважався зустріччю зими із весною.
     Стрітення в народному календарі
 Із Стрітенням пов’язано багато різних повір’їв та прикмет, відображених у народних прислів’ях.

        Стрітення в нашому краї, як і по всій Україні - не лише церковне свято. У цей день, за народним повір’ям, зима зустрічається з весною. З давніх-давен Стрітення усі  люди чекали з особливим нетерпінням і урочисто його святкували, а тому приурочувалося до цього свята чимало звичаїв як церковних, так і побутово-господарських.  
  Передусім, в церквах освячували свічки. 
     Їх дбайливо берегли протягом року і часто використовували як лікувальний, протизадушний чи заспокійливий засіб. 
        Дівчата - відданиці на тих свічках часто гадали – щоб "за полум’ям взнати з якої сторони сватів чекати". 
      Тією свічкою обкурювали хату та інші подвірні споруди, щоб оберегти себе й худобу від хвороб і нещасть, а також вози та інший сільськогосподарський реманент, коли вирушали на першу оранку, щоб всяка сівбиця рясними сходами проросла".
        Коли на Стрітення когут не п'є воду із волового сліду, віл не буде пастись на Юра.          Коли на Стрітення сніг рано паде, раннє сіяння буде добре; коли із полудня паде, пізніше сіяння удасться, а коли лиш із вечера паде, пізне сіяння буде добре.»
    Із Стрітенням пов’язано багато різних повір’їв та прикмет, відображених у народних прислів’ях. 
  •  "Якщо на Стрітення сніг – чекай ранню весну на поріг",
  •  "Якщо на Стрітення капле із стріх – зима ще довго протягне",
  •  "Якщо на Стрітення погода морозна і ясна – буде весна файна".  
        Тепло і відлига в цей день віщували ранню і теплу весну, мороз – тривалу зиму. Коли на Стрітення ішов сніг – весна передбачалася дощова, коли лютувала хурделиця – пізня й холодна, а коли день був похмурий, без сонця, ще не даватимуть спокою морози... Крім того, селяни стежили за розміром бурульок. Вважалося: якщо у увечері вони короткі до весни снігу випаде небагато, а якщо довгі  – ще будуть рясні заметілі.
      Стрітення чекали і пасічники. Вони вважали: як капатиме зі стріх водичка, так прибуватиме і мед.
        Коли на Стрітення від морозу яйце трісне, чекай на хороший урожай – погода буде помічницею.
        Уранці сніг -  урожай раннього хліба. Відлига - буде добрий урожай пшениці, А вітер – вродять фруктові дерева. Якщо на Стрітення просохло від вітрів - весну чекай за сорок днів.
     На Стрітення святили в церкві воду, селяни набирали тієї води в нову - ще не вживану - посудину, приносили додому і пильно берегли.
Цій воді приписувалась магічна сила. За народним уявленням, це - цілюща вода. Нею натирали хворі місця і вірили, що "поможе". Найкраще ця вода помагала від "пристріту" - від хвороби, що її спричиняло "погане" око.  
     Колись, як чумак виходив у дорогу, господар давав йому хліб, сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самого чумака, примовляючи: "Боже тебе збережи!". Так само і батько відряджав сина на війну, скроплюючи стрітенською водою на щасливе повернення.
       Господарі також ворожили на врожай, виставляючи на ніч тарілку з зерном на двір. Якщо ранком є роса - врожай, нема роси - немає врожаю.

 Запрошуємо до бібліотеки 
на більш детальне ознайомлення
святкування світлого
Празника Стрітення Господнього
 

Немає коментарів:

Дописати коментар