Міжнародний день рідної мови

21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. 

В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження “Про відзначення Міжнародного дня рідної мови”. Відтоді це свято стало ще одним днем шанування рідної мови в Україні.  

Сьогодні ми присвятили день нашій рідній українській мові: 

"ШАНУЙМО МОВУ НАД УСІ ВІКИ, ЯКЩО МИ ХОЧЕМ ЗВАТИСЯ НАРОДОМ! "

На свято завітали читачі нашої бібліотеки. У програмі: коротка історія свята - Міжнародного дня рідної мови, декламація віршів, читання казок та легенд, читання скоромовок, конкурси, ігри, музичний супровід. 

Відкриваючи свято Ганна Іванівна ознайомила з коротенькою історією святкування рідної мови, прослухали пісню "Гімн українській мові".  

Далі свято продовжили поетичним конкурсом "Мову, як неню треба любити" -  усі учасники декламували вірші про мову написані українськими письменниками.

  

   

 

 цей конкурс оцінювало журі: класний керівник Заяць Л. М. та бібліотекарі Дружицька А.І. та Гаргас Г.В.

Працівники бібліотеки ознайомили читачів з казками та легендами про українську мову. 

 на завершення свята з дітьми провели гру "Ромашка" 

- де на кожній пелюстці квітки учасники повинні прочитати прислів'я про мову і пояснити, як вони його розуміють.

 та на цьому свято не закінчувалось дітям запропонували ще одну гру: "Добери риму" де діти наввипередки продовжували слова-рими, щоб вийшов вірш. 

упродовж свята звучали пісні про українську мову. 

На завершення свята зроби селфі  з бібліотекарами .

  ТОЖ, ШАНУЙМО МОВУ НАД УСІ ВІКИ, ЯКЩО МИ ХОЧЕМ ЗВАТИСЯ НАРОДОМ! 

КОРОТКА ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ РІДНОЇ МОВИ

Свято було започатковано у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі. Міжнародне свято рідної мови мало послугувати захисту мови як культурної спадщини кожної окремої національності, кожної народності на нашій планеті. Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. 

Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. За оцінкою фахівців, із 6000 мов, які нині існують, половина з них знаходиться під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Тому ЮНЕСКО своїм Рішенням прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Привернення уваги міжнародної спільноти до цієї теми – важливий крок до визнання необхідності захистити різноманіття культур.

Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.