Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.
Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм.
У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.
Терпимість – це те, що робить можливим досягнення миру та веде від культури війни до культури миру.
Терпимість - означає повагу, прийняття та правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів вияву людської індивідуальності. Їй сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті та переконань.
До цього положення варто додати, що ратифікація документів та створення законодавства це лише так назвемо «матеріальна» умова для формування реальної толерантності в суспільстві. За прикладами далеко не потрібно ходити. І сьогодні, ратифікувавши основні міжнародні документи із захисту прав людини, наша держава та суспільство ще далекі до того, щоб стверджувати, що толерантність – це ознака нашого життя.
Навчання починається з дітей, яких варто вчити не просто бути «такими як всі», а, поважаючи інших, висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію. Тож ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів Організації Об’єднаних Націй.
У Міжнародний день толерантності
в читальному залі було проведено бесіду:
"Ввічливість - насамперед мистецтво людського спілкування"
Оксана Миколаївна намагалась привити дітям почуття вихованості, відповідальності та гідності, діти повинні рости ввічливими і чемними та завжди приходити на допомогу.
Навчала дітей ввічливо спілкуватися з ровесниками та дорослими. Разом з дітьми пригадали основні правила ввічливості.
Уважні слухачі розповідали цікаві історії з життя свого класу, згадали прислів`я та приказки.
На завершення зустрічі було проведено вікторину :
"Як повинні вести себе культурні люди"
Немає коментарів:
Дописати коментар