пʼятниця, 27 листопада 2020 р.

День пам'яті жертв Голодомору


Згадайте нас - бо ми ж колись жили.
Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.
День пам'яті жертв Голодоморів — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада. Запроваджений згідно з указом Президента України Леоніда Кучми № 1310/98 від 26 листопада 1998 року як «День пам'яті жертв голодоморів». Указом Кучми № 1181/2000 від 31 жовтня 2000 року встановлювалася назва «День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій». Указом Кучми № 797/2004 від 15 липня 2004 року встановлювалася назва «День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій».

Указом президента Віктора Ющенка № 431/2007 від 21 травня 2007 називається «День пам'яті жертв голодоморів». В Указі сказано: « На підтримку ініціативи громадських організацій, Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення України постановляю: "Установити в Україні День пам'яті жертв голодоморів, який відзначати щороку у четверту суботу листопада».

У квітні 2010 року ПАРЄ ухвалила постанову, в якій привітала рішення Української влади встановити національний день пам'яті жертв Голодоморів, та закликає владу інших постраждалих країн встановити аналогічну пам'ятну дату для вшанування жертв режиму.

Вшанували пам'ять невинно убієнних голодом працівники та користувачі бібліотеки. 
В читальному залі розкрита  виставка-реквієм: 
"Скорботна свічка пам'яті святої, біля могил дітей своїх стоїть" 


Голодомор: геноцид українського народу 1932-1933 / Український інститут національної пам’яті. – Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 2008. – 25 с.
Брошура у стислій формі розповідає про головні причини найжахливішої за масштабом та перебігом подій трагедії, яку пережив 1932- 1933 рр. український народ. Автори розкривають тло трагедії, наголошують на її штучності. Вони аргу ментовано доводять, що творцями Голодомору була верхівка комуністичної пар тії на чолі з Й. Сталіним. У центрі авторської уваги пошук відповіді на питання, чому терор голодом був спрямований проти України. Брошура описує механізм Голодомору, його зловмисність, кваліфікує його відповідно до Конвенції ООН 1948 р. як геноцид, злочин проти людства. Брошура написана на основі детального вивчення історіографії проблеми, в ній широко використано документальні матеріали, свідчення очевидців.

Воронов І. О. Голод 1946-1947 рр. / І.О. Воронов, Ю.Г.Пилявець. – Київ: Т-во "Знання" УРСР, 1991. – 48 с.
Втрати зерна з урожаю 1932 року виявилися величезними в наслідок безгосподарності і небажання селян працювати за безцінь на державу. Аналіз демографічної статистики 30-х років свідчить про те, що на Україні від голоду 1932 року загинуло близько 150 тис. чоловік. 1933 р. внаслідок конфіскації всіх продовольчих запасів смертність у сільській місцевості України набула масштабів голодомору. Голодною смертю загинуло близько 3,5 млн. осіб.


33-й: голод: Народна Книга-Меморіал / Упоряд.: Л. Б. Коваленко, В. А. Маняк. – Київ: Рад. письменник, 1991. – 584 с.
  Голодомор 1932-1933 рр. був страшним злочином сталінського режиму. Він був спровокований радянським керівництвом з метою масового вступу селян колгоспів. Поставлені перед селянами плани хлібозаготівлі були завищеними й економічно не обґрунтованими. Хоча політика колективізації дозволила збільшити збір зерна, але труднощі із заготівлею залишилися.   Постачання хліба на користь держави здійснювалося внаслідок додаткової хлібозаготівлі. Фактично це означало застосування вже відомої політики продрозкладки. Знесилені селяни не змогли ефективно провести посівну компанію навесні 1932 року. План здачі хліба державі опинився під загрозою зриву. Водночас почався голод. Голодні люди збирали колоски пшениці, залишені на полях, щоб прогодувати дітей.

Народні оповідання. Записав та упорядкував М. Зінчук. – Київ: Музична Україна, 1993. – 96 с.
Запропонована читачеві збірка оповідань, записаних відомим збирачем фольклору Миколою Зінчуком, присвячена трагічним подіям у житті нашого народу, пов’язаним з голодомором на Україні, з утисками більшовицького тоталітарного режиму колишнього СРСР. В ній зібрані свідчення та спогади багатьох людей про безневинну загибель мільйонів простих трудівників у тюремних катівнях Гулагу, на далекому засланні під час жорстокого голодомору 1932-1933 років. Для широких кіл читачів.
 Конквест Р. Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор / Пер. з агл. – Київ: Либідь, 1993. – 384 с.: іл.

Колективізація і голодомор 1929-1933 рр. - ця чи не найжахливіша соціальна катастрофа нашого століття - призвела до бальших жертв, ніж перша світова війна. То й була справжня війна радянського режиму проти власного народу, відлуння якої чутно й дотепер.
"Жнива скорботи" - переконлива спроба відтворити для широкого загалу якомога повнішу картину цієї трагедії. Автор книжки - один із найвідоміших західних дослідників радянської історії Роберт Конквест - написав її тоді, коли не тільки в колишньому СРСР, а й багатьма на Заході не визнавався навіть самий факт голоду.
 Барка В. К. Жовтий князь : роман / В. К. Барка. -  Київ: Школа, 2007. - 251 с.
У романі відтворені реальні події голодомору. Твір звучить як застереження від помилок минулого, від перекручення історичної правди. Він нагадує тим, хто сумує за минулим, прагне "твердої руки", що може статися з цілим народом. Письменник створює символічний образ Жовтого князя, демона зла, що несе з собою руйнування, спустошеність, сіє страждання і смерть серед людей
   Гуцало Є. П. Сльози божої матері : повісті / Є. П. Гуцало. - Київ : Молодь, 1990. - 264 с. - (Україна крізь віки).

Видання містить повісті "Голодомор", "Безголов'я", "Прокляття", де автор розкриває життя людей у важкі часи української історіїНіби спокійно, у гараздах плине сільське життя. Буденна праця осявається святами, весіллями, хрестинами. Але ж якась сила отверзає вуста старенькій, котра мовчала всі повоєнні роки,— і страшна правда злітає з тих вуст. Про це — повість «Прокляття». Гострою конфліктністю і психологізмом позначені твори відомого сучасного українського письменника. В центрі уваги автора — життя людей у важкі часи української історії.

 Самчук У. Марія. Хроніка одного життя: Роман / У. Самчук. – Київ: Рад. письменник, 1991. – 190 с. 

Роман «Марія» (1933) - став найпершим правдивим твором про штучний голод небаченого розмаху. Твір написано було настільки сильно, що читачі вважали автора очевидцем подій, а роман — документальним твором. Додамо з висоти часу, що і дотепер він залишився одним із найсильніших творів на цю тему в українській та світовій літературі.


 Кульчицький С. Ціна «великого перелому» / С. Кульчицький. - Київ: Україна, 1991. - 431 с., іл. 


Книга розповідає про голод 1933 р. , що загубив на Україні життя мільйонів людей. На конкретних фактах доведено, що він був результатом злочинної діяльності надзвичайної хлібозаготівельної комісії під керівництвом сталінських посланців Молотова і Кагановича.
    Сосюра В. М. Третя рота : роман / В. М. Сосюра. - Київ: Укр. письменник, 1997. - 351 с.
У біографічному романі "Третя рота" Володимира Сосюри відтворено події 20-50-х років минулого століття. Значна частина книги присвячена голодомору 1932-1933 років, свідком якого був автор.

Всі ці книги  нагадують тим, хто сумує за минулим і прагне "твердої руки", застерігають, що може статися з цілим народом в одну мить.

З користувачами-учнями 5 класу ЗОШ №3 провели день правди:
"Не маємо права забути"
 в Інтернет-центрі користувачі переглянули фільми, які  
https://www.youtube.com/watch?v=oaK3WjzmcUw

 



 Тільки постійна пам'ять,
тільки постійне поминання
зможуть залишити нас чуттєвими
до чужого горя та біди власних предків.


З молодшими користувачами провели урок історії:  
" Крихта хліба - багато це чи мало?" 
На підвіконні палахтить 
Скорботи полум’я священне 
То свічка пам’яті горить 
За всіх безвинно убієнних

Немає коментарів:

Дописати коментар