Давайте переосмислимо своє життя!

"Давайте переосмислимо своє життя!", - саме такими словами сьогодні звертаються наші священники у час страшної пандемії. Вони закликають нас задуматись над нашими вчинками і щиро молитися за здоров'я всіх нас і за нашу неньку Україну.  Цьогорічні свята припали на дуже страшні випробування, але з Божою поміччю ми їх переживемо. Основне дотримуватись всіх вимог - Великодні свята святкувати дома в тісному колі сім'ї. Готуймо оселю не для гостей, а для Господа,
бо він прийде з відкритим серцем, щирим і радісним і принесе тобі подарунок - життя.

       Після святкування Вербної неділі з її розвагами та обрядами, що мали принести людям здоров’я й достаток, наставав  -

  Страсний тиждень

 Страсний тиждень у православних християн починається 19 квітня і завершиться святом Світлого Христового Воскресіння. Страсна седмиця або Страсний тиждень – шість днів Великого посту перед Великоднем, присвячені спогадам про останні дні земного життя Ісуса Христа, Його стражданням на хресті, смерті й похованню.

      У ці дні Церква закликає до переосмислення свого життя, до глибокої молитви, смирення та каяття, уникнення веселощів та сварок.

      Протягом всього Страсного тижня люди традиційно наводили порядок в будинку, у дворі, готували паски, фарбували яйця, запікали м'ясо. Кожен день цього тижня має своє особливе значення, і призначений для певних справ.

 

Страсний четвер

     У народі найчастіше говорять – Чистий четвер. У цей день потрібно скупатися до світанку. Щоб бути здоровим, миються відваром з трав, часто – череди, обов'язково тричі читаючи Отче наш. Миються дорослі, миються діти, навіть найменших потрібно розбудити і вимити до сходу сонця – тоді ніякі хвороби і недуги не пристануть цілий рік! Чистий четвер – саме час привести в повний порядок весь будинок: до блиску відмити підлогу, витрусити пил з доріжок, почистити килими, начисто вимити вікна, очистити весь посуд. Чистий – Великий четвер вважається днем ​​оновлення і наділяється особливою силою. В цей день господині мали напекти хліба, щоб весь рік сім'я була сита. У господаря теж дуже відповідальна місія – до світанку потрібно рахувати гроші і переглядати знаряддя праці і техніку, щоб весь рік бути в прибутку і мати справне господарство. Весь ранок дорослі члени сім'ї повинні займатися потроху кожний звичною справою, щоб весь рік мати можливість працювати і бажання займатися такими справами. І, звичайно, сама відповідальна справа для Чистого четверга – це приготування великодніх пасок та фарбування яєць.

     Український звичай велить це робити біля криниці або річки. До Чистого четверга оселя має бути прибрана, чиста. Господині розвішують у домівці рушники, прикрашають стіни барвистими витинанками. Свічкою, принесеною увечері з церкви, випалюють зображення хреста на одвірку над входом до хати. Страсну свічку зверігають до наступного Страсного четверга.

      Традиційно у Чистий Четвер до свята купують дітям якісь обновки. Також саме в Чистий Четвер дівчата розписують писанки для коханих та готують великодні листівки. Здавна у Страсний Четвер найменші діти зранку ходять до родичів і хресних батьків дарували також яблука, горіхи, випічку, нині ж переважно – різноманітні солодощі. Гроші бажано не давати, бо вони нагадують, що за 30 срібняків Юда зрадив Ісуса Христа.

       У цей день традиційно починають пекти паски, дотримуючись різних прадавніх обрядів. Як правило їх випікають кілька, різних розмірів, іноді для кожного члена родини, і одну велику - для всіх. Прикрашають візерунками з тіста - подвійними, потрійними косами,  хрестами, решітками, віночками.

• Особливо стежили, щоб не порушити звичаєвих правил, коли саджали паски в піч, - пише Дмитро Копинець. Господині забороняли ходити по хаті, щоб не було протягу. Усіх, хто був у хаті, просили вийти, крім дочок, щоб із малечку вчилися пекти. Забобонні жінки обмивали хворих людей і дітей в цей вечір. При цьому виливали обмивки на перехресті доріг, “щоб там усе лихо зосталося”. Ось чому остерігалися вдосвіта виходити на дорогу – “щоб чужа хвороба не причепилася”. У четвер, увечері, відбувалося богослужіння - страстя, Прочитувалося 12 євангелій і дзвонили у всі дзвони. Опісля дзвони замовкали і їх не було чути аж до Святого Воскресіння. Замість них використовували дерев’яні калатала, скликаючи народ до церкви.
• Живний четвер за такий день держать, коли ворожка і забобони мають найбільшу силу. На живний четвер звикли телята і поросята корошати, бо вірують, що на сесь день різана рана скоро і легко гоїть ся, - пише Юрій Жаткович. -  Коли у єдній хижі більше ґаздинь живе, то одна із них уже на живний четвер пече паску собі, бо в пятницю, яко в сьвято, не можна. Доперва вечером в пятницю розчиняє друга. В північній полосї ще і тепер кладуть простий квас у паску, в середній же і полудневій - дріжджі.

Страсна п'ятниця

    Велика п'ятниця - це день жалоби на спомин про страсті і смерть Христа. Це найскорботніший день не тільки за весь Страсний тиждень, але і за весь рік. У цей день немає місця веселощам, співу і танцям. У цей день не готують обід – їдять сирі овочі і хліб, спечений раніше. Шити, в'язати, рубати сокирою теж не потрібно.Богослужіння Великої п'ятниці проникнуті Духом жертовної любові та безмежного милосердя до людського роду.

     Цього дня християни строго постять. Заборонено в Страсну П'ятницю співати й веселитися. Кажуть, той, хто сміється у п’ятницю, проплаче цілий рік. Кульмінація цього дня – винесення Плащаниці.

Досі старші люди намагаються нічого не їсти, хоча дехто постить аж до самої неділі.

        Обряд Богослужіння у Велику П`ятницю дуже вирізняється з поміж інших. Правиться в церквах утреня і вечірня Великої П`ятниці та Великої Суботи, в яких підкреслюється строга Божа справедливість, безконечна Божа любов і милосердя Боже до нас, грішних. Невід`ємною складовою частиною обряду є Плащаниця - кривава історія спасіння роду людського. Плащаниця - це простирало, в яке завинули мертве Тіло Христа, коли Його клали до гробу:

 "Благородний Иосиф, з дерева знявши Пречисте Тіло Твоє, Плащаницею чистою обвив, і пахощами покривши, у гробі новім положив", - співається в тропарі Великої П`ятниці на вечірній і на утрені Великої Суботи. 

        У нашого народу Свята Плащаниця у великій пошані, у почитанні та любові. У Велику П`ятницю всі постять і з великою побожністю приступають до цілування Святої Плащаниці. Приступають на колінах від вхідних дверей церкви. Перед і після цілування Плащаниці віддають три доземні поклони зі словами: "Протерпів Ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!"

• Зокрема, за словами Довгуна "у Великодну п’ятницю, під час вечірні, ґаздиня замішує тісто в спеціальному кориті, кладе його на стіл, а зверху – три вербові прути і прикриває. Попівночі, коли запіє перший півень, підмішує квас". Щоб потім у Суботу натопити піч заздалегідь заготовленими для цього випадку дровами і великою круглою лопатою посадити пасху в піч.
•    У Великодню П”ятницю вдома люди намагалися вести розмову в помірних тонах, - пише Дмитро Копинець.- У цей день, окрім дітей і хворих, ніхто не їв. А увечері ішли до церкви цілувати Плащаницю. Повертаючись із відправи, знову бралися за роботу. Не можна було тільки шити, прати, колоти дрова, стругати тощо.

Страсна Субота

     У цей день печуть паски і фарбують яйця, якщо не зробили цього в Чистий четвер. У страсну суботу починають освячувати в церкві великодні паски, пофарбовані яйця і сирну паску.

    Відома традиція не спати всю ніч напередодні Великодня – щоб не «проспати» весь майбутній рік. Не спати всеношну – значить провести в бадьорості та активності весь рік, до наступного Великодня.

•   У Велику Суботу в обов’язки господаря входило підготувати кошик для посвяти – його промивали у протічній воді й сушили на сонці, - пише Дмитро Копинець. Жінки ж малювали писанки, готували смажене й варили їсти, пекли паски. А увечері наповнювали кошик. Найбільш урочистим був вечір у Великодню суботу: біля вогнища на церковному городі. Хлопці розповідали різні казки, легенди, пригоди та історії.
  
•   Спеціально для Великодня у кожній родині є кошик-дарник (він служить виключно для освячення паски та скоромного на Великдень) і вишитий особливим візерунком рушничок. Звечора дарник наповнюють святковими наїдками: кладуть паски - пшеничні і сирну, писанки, крашанки, сало, домашню ковбасу, шовдарь, хрін, часник, грудку вершкового масла, сіль, свічку (її стрмляють у паску і запалюють, коли священик святить скоромне). Паска символізує життєву повноту і єдність християн. 
• Свинина у міфологічному світогляді багатьох народів повязана з світлом. Як правило, вепр асоціюється із чоловічою силою і світлом, а свиня - з жіночою, тобто силою землі, теплом і родючістю.  Сіль - символ повноти, достатку, суті.

      Проте вже нечасто можна побачити серед традиційного набору великоднього кошика наших ґаздинь випеченого баранчика, який є символом Ісуса Христа, ягнятка Божого.

    Ще не так давно люди вірили, що агнець гарантуватиме прихильність сил природи й оберігатиме їх від стихійного лиха. Коли кошик складений, час іти на всенощну службу.

       До ранку ніхто не має спати. Існує повір’я, що той, хто відсипається в таку велику ніч, проспить своє щастя, оскільки воно, щастя, цієї ночі ходить серед людей, але приходить лише до тих, хто не спить.

      Раніше предки несли паску до храму не в кошику, а  в  хустині. На неї клали наїдки, що мали освячуватись, і всі чотири кінці скатерті зв’язувались.  Кошик   почали  використовувати лише  після  війни. Тому  господарі  чи  двоє  старших  із  дітей  брали  кошика  і  несли  під церкву.  Біля  храму  ставали  в   кілька  рядів,  щоб  між  рядами  міг  пройти   священик. Спершу  йшла  служба,  потім  процесія  з  хрестом  і  хоругвами  обходила  церкву,  і  аж  тоді священник приступав  до  освячення  пасок.

Тож дотримуймось Божих Законів,

 українських традицій та звичаїв