неділя, 12 квітня 2020 р.

З Вербною неділею ми вас всі вітаєм!


Прогорнувши сторіночку дальше ви ознайомитесь з історією свята, традиціями святкування, прикметами та магічними властивостями верби. 
Для маленьких Читайликів ми підготували перегляд мультфільмів, казочки, вірші,загадки про Вербову гілочку. 
Приємного вам перегляду.

      Вербна неділя — неділя яка припадає за 7 днів до Великодня. Великий Тиждень, який ще називається Страсним, розпочинається Вербною неділею. Багатьма мовами світу вона називається Пальмовою неділею — з огляду на гілки пальм, що їх стелили на дорогу під час в'їзду Господа Ісуса в Єрусалим.
       У Вербну неділю християнами відзначається вхід Ісуса Христа у Єрусалим. За описами у Євангеліях народ зустрічає його як царя і кидає йому під ноги пальмові листки. У середньоморському регіоні пальми вважались знаком життя і перемоги, а у Ізраїлі символом незалежності та перемог ізраїльського царя (осел) за єврейською традицією є символом скромності царя і його ненасильницької влади.
Євангелист Матей (Матвій) так описує Вхід Господній до Єрусалима:
« А коли наблизились до Єрусалиму, прийшли вони у Витфагію, коло гори Оливної. Тоді послав Ісус двох учнів, сказавши до них: “Ідіть у село, що перед вами; відразу ж знайдете прив'язану ослицю й осля з нею; відв'яжіть і приведіть до мене. А як хтось скаже вам щось, ви відповісте, що Господь їх потребує, але він незабаром поверне їх назад.” Сталось це, щоб збулося слово пророка, який говорив: “Скажіть дочці сіонській: Ось цар твій іде до тебе; лагідний і верхи на ослиці, – на осляті, синові підяремної.” Учні ж пішли і зробили так, як Ісус звелів їм: привели ослицю та ослятко, поклали на них одяг й Ісус сів на неї. Народ же, якого було багато, простеляв свою одіж по дорозі, а інші зрізували з дерев гілки і розкладали по дорозі. Люди, що йшли перед ним і ззаду, кликали: “Осанна Синові Давида! Благословен той, що йде в ім'я Господнє, осанна на висоті!” І коли він увійшов у Єрусалим, заметушилося все місто, питаючи: “Хто це такий?” Народ же казав: “Це пророк, Ісус із Назарету в Галилеї.” Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, що продавали й купували в храмі; перевернув столи міняйлів, а й ослони тих, що продавали голубів, і сказав їм: “Написано: Дім мій домом молитви буде зватись, – ви ж чините з нього печеру розбійників.” І підійшли до нього в храмі сліпі та кульгаві, і він зцілив їх. Первосвященики ж та книжники, побачивши чуда, які він творив, і дітей, що кричали в храмі: “Осанна Синові Давида!” – обурилися і мовили до нього: “Чуєш, що оці кажуть?” А Ісус відповів їм: “Атож, хіба ви ніколи не читали: Устами немовлят та ссущих ти вчинив собі похвалу.” І покинувши їх, вийшов з міста у Витанію і там заночував”.
        У цей день Церква згадує царське прославляння Ісуса Христа перед Його хресною смертю для того, щоб показати, що страждання Спасителя були добровільні.
        За християнськими тлумаченнями, усі віруючі, як і єрусалимський натовп, грішні у тому, що спочатку чулися захоплені вигуки: «Осанна!», а потім страшний крик: «Розіпни його!»
         Однак на слов'янських територіях, де пальми не ростуть, а весна настає з цвітіння верб, то пальмові гілки люди замінили вербними, які починають зеленіти і цвісти, та відповідно і назва свята змінилася: білоруською — Вербніца, болгарською — Цветніца, сербською — Цвети, словацькою — Квітна неділя (у деяких місцевостях України Вербну неділю також називають Квітною).
     Вербний (Квітний) тиждень, вербиця, вербич — передостанній тиждень перед Великоднем (шостий тиждень Великого посту). Його завершує Вербна (Квітна) неділя.
Світла Вербниця настала,
Радість нам подарувала,
Край доріг і біля річки
Вкрились котиком вербички.
Галузочки посвятили,
Діток розуму навчили,
Щоб здоровими зростали,
Маму з батьком шанували!
молитва за дітей


  Прикмети та магічні властивості верби

       Віряни святкують цей день рівно за тиждень до Великодня, і він несе в собі різні прикмети і традиції. Про них вже багато хто забув, а дехто зроду не знав, тому вирішила  нагадати, які прикмети можна помітити на Вербну неділю.
  • У Вербний тиждень, за народним віруванням, не можна сіяти конопель і городини, бо «буде ликовате, як верба». Не сіяли колись і буряків, бо «будуть гіркі».
  • За вербою ходили в ліс до світанку, збирали і несли в храм на освячення. Зрізати гілки можна тільки з молодих дерев, на яких немає засохлих гілок, пошкоджень, дупел. Не можна брати гілки з верб, що ростуть біля кладовищ або схиляються над водою, щоб не потривожити русалок.
  • У цей день потрібно постукати по тілу гілочкою верби. Вважається, що якщо освятити на Вербну неділю гілочку в церкві, а потім легенько побити людину і худобу, то здоров'я буде міцним. Верба обрана тому, що це дуже живуча і сильна рослина.
  • Якщо у Вербну неділю подумати про коханого, він прийде. Раніше дівчина, яка була закохана в молодого чоловіка, чекала, коли настане Вербна неділя, щоб коханий до неї прийшов. Думки матеріальні, особливо у святий день.
  • Вирішиться важлива справа, якщо людина з'їсть бруньку верби. Освячена у Вербну неділю гілочка верби може довго стояти біля ікони чи в кутку оселі, але коли прийде пора складних проблем, можна з'їсти три бруньки верби і запити свяченою водою. Пам'ятай, що здійснювати цей обряд можна у крайньому випадку.
  • Вербну неділю почали відзначати з 10-го століття, і люди потихеньку спостерігали за погодою в цей день. Якщо на Вербну неділю дощить, очікуй на гарний врожай. Сонячна ж погода порадує, проте врожай, швидше за все, буде поганим.
  • Не випускай на Вербну неділю домашню птицю у двір, інакше її зіпсує відьма. Люди раніше вважали, що нечиста сила за тиждень до Великодня була особливо злою. Зараз у селах досі намагаються на Вербну неділю не випускати птицю на вулицю.
  • Будеш багатим, якщо на Вербну неділю посадиш вдома кімнатну рослину. Вона приверне у твою оселю багатство і добробут. Поганий знак, якщо квітка протягом місяця після Вербної неділі зів'яне - будеш жити в бідності. Садити потрібно квіти з м'ясистим великими листами, наприклад, грошове дерево.
  • Вербою б'ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни;
  • Вербу кладуть після свячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил;
  • Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба прийметься — дівчина вийде заміж, а хлопець одружиться;
  • Вербові котики, свячені, кидали в кашу, їли ту кашу в повній вірі, що через ті котики-базьки передасться людям сила весняної енергії на цілий рік;
  • З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова, плідна, щоб корови давали багато молока;
  • Ковтали котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, щоб горло не боліло;
  • Обсаджували криниці вербами, щоб забезпечити воду від лихих сил, щоб вода була „пригожа та здорова";
  • Обсаджували копанки-калабані, в яких прали своє шмаття-білизну, щоб уберегтися від хвороб, щоб вода очищалася;
  • Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски.

  • Вербі здавна приписували магічні властивості — захист від злих духів і всіляких бід; нею лікували головний біль, пропасницю, ревматизм, шлункові захворювання тощо. Сенс поклоніння вербі полягає в тому, що здорове квітуче дерево повинно ніби передати здоров’я, силу та красу людині або тварині. Звичай цей існував у різних народів світу. Виконувався він, як правило, весною, коли дерева наливаються соками, розквітають і, самі набираючись життєвої сили, за повір’ям, могли передати її іншим.
  • Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. «Гріх ногами топтати свячену вербу», а тому навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишилося після освячення, палили на вогні, щоб, боронь Боже, під ноги не потрапило.
  • Свяченій вербі приписується магічна сила. Як вперше навесні виганяють скот на пасовисько, то конче свяченою вербою — «щоб нечисть не чіплялася до тварин». Більше того, викидають гілля свяченої верби надвір під час граду — «щоб град зупинився».
  • Верба має велике значення в народній медицині. Коли хворіють люди або тварини, то знахарі варять свячену вербу разом з цілющими травами і напувають тим’ варивом хвору людину чи тварину — у повній надії, що «поможе». Виваром свяченої верби мочать голову і цим лікуються від болю голови. Лікуються свяченою вербою і від пропасниці та ревматизму, збивають нею гарячку.
  • Товчене листя з верби кладуть на рани, а горшку, настояну на її листі, п’ють проти шлункових захворувань. Верба має неабияке значення і в науковій медицині Ось як пише про це Юрій Липа в книзі «Ліки під ногами»: «Кора верби в легких напарах придається в ревматичних хворобах суглобів і болях м’язів. Найліпше пити її в мішанці, і то впродовж багатьох тижнів. Відвари з кори давати треба в гарячкових станах і пропасниці, зв’язаних з побільшеною нервовістю. Головний складень світової слави ліку на нерви „Пасифлорин“, побіч пасифлори — це кора білої верби».
  • Поруч такої пошани до верби і віри в її лікувальну силу дивно звучить народна леґенда про козячу вербу — один з видів верби. Леґенда каже, що козяча верба проклята Богом за те, що з неї робилися цвяхи для хреста, на якому розп’яли Спасителя: «за це її черви точать». Крім того, за народнім віруванням, у сухій вербі сидить чорт; звідси й прислів’я: «Закохався, як чорт у суху вербу!» Козяча верба часто зустрічається в Україні, особливо в лісах і на левадах. Її характеризують коротке і широке листя, а також грубі «базоки» або «котики».
         Після святкування Вербної  неділі з її розвагами та обрядами, що мали принести людям здоров’я й достаток, настає Страсний тиждень.


      Раді Вас бачити у нас в бібліотеці. На Вас чекають книги, які більш докладно розкажуть про святкування Вербної неділі.











Вербна неділя
Тоненьким прутиком
З вербовим котиком
Себе вітємо
Легеньким дотиком...
Радісну вістку
Собі говоримо,
Що день великий
Не поза горами,
Що вже за тиждень
Буде Великдень
Марія Хоросницька

Вербиця
Ой ти гілко, гілко вербова!
На тобі зелена обнова.
Ще холоднувато надворі,
А ти вже в святечнім уборі.

Ти вже у церковцю ходила,
Господу стежинку встелила
І до нас вернулась, свячена
Гілочко вербова, зелена.

Ти торкни Оленочку трішки,
Хай росте, як мама, заввишки
А Максимка – шпарко й багато,
Хай здоровий буде, як тато.
Н.Горик

Верба б'є, не я б'ю. За тиждень — Великдень

Немає коментарів:

Дописати коментар