Пекельні цифри і слова
У серце б'ють, неначе молот,
Немов прокляття ожива,
Такої страшної трагедії, яку пережив український народ у з0- ті роки, не зазнав жоден народ в історії людства. Пам'яті тих, хто загинув від голодомору, в бібліотеці було проведено цикл заходів:
для найменших читайликів було проведено бліц-інформацію: "Душа горить і тане як свіча", з учнями старших класів проведено урок історичної правди: "1933: Хроніка голодного геноциду" де розповіли дітям про страшні часи голодної смерті в час високих показників врожайності. Про ті сумні і страшні часи, наші користувачі могли прочитати у книгах, які представлені на виставці-ай-стопер: "Свічка пам'яті святої біля могил дітей своїх стоїть".
В Інтернет-центрі діти переглядали відео-спогади: "Голодний рік, як чорна птиця над краєм змореним літав".
Спогади тих людей, які пережили тяжкі часи тих часів, коли були ще малими:
Саме такими заходами ми нагадуємо про історію страшних часів - штучний голод, які пережили українці та не даємо забути пам'ять про тих людей, які загинули у ті роки, як від голоду так і від політичних репресій.
Бо це не просто був голод, що був не врожай — акт геноциду українського народу, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932–1933 роках шляхом створення штучного масового голоду. Убивство голодом відбувалося в Україні й на Кубані як до 1933 р., так і в 1932 році. Різниця полягає лише в масштабах злочину. Якщо протягом 1932 р. голодом було замордовано сотні тисяч людей, то в 1933 р. лік ішов на мільйони. Однак і в 1932, і в 1933 рр. в Україні й на Кубані, на відміну від інших регіонів СРСР, де від голоду також загинуло чимало людей, голод був актом геноциду, оскільки він був навмисне спрямований проти української нації як такої.
Такими заходами ми виховуємо співчуття переживання, поваги до минулого і виховуємо гідних патріотів свої Батьківщини - України.
Тож, пам'ятаймо минуле за ради майбутнього, пам'ятай, що...
Немає коментарів:
Дописати коментар