пʼятниця, 15 квітня 2022 р.

Вербна неділя нам радість несе

Котики вербові! Ніжні та пухнасті... 
Личка доторкнулись... Ой, яке то щастя!
Гілкою вербиці вдарю я злегенька, 
Щоб були здорові всі мої рідненькі...

Бо не я б'ю,- кажуть,- а свята вербиця!
Скоро вже Великдень! Будем веселиться!
Зовсім недалечко червоне яєчко! 
Син Божий воскресне! А все лихо щезне!
Вербна неділя щорічно відзначається 17 квітня. Це свято відноситься до тих, які не мають чіткої дати і кожного року можуть відзначатись у інший день. Хоча число і відрізняється, та це завжди сьомий день тижня, остання неділя перед Великоднем. 
Історія цього свята триває ось уже 21 століття і описана у Святому Письмі. У цей день Ісус Христос воскресив померлого Лазаря у Віфанії, а цей унікальний випадок став відомий завдяки очевидцям, які блискавично рознесли звістку про чудо.
Тож коли Ісус завітав у Єрусалим — люди були здивовані, вражені, але й радісні, тож зустрічали його з почестями: співали пісні в його честь, кидали під ноги різні квіти та пальмові гілки, та навіть власний одяг, аби доторкнутись ним до чуда, яке було втілене у обличчі Ісуса Христа. Цей визначний день відклався у пам’яті та увійшов в історію — тож святкується до цих пір.

Раніше Вербна неділя мала іншу назву: Вхід Господній в Єрусалим, але оскільки на теренах Європи символом цього дня є верба, а припадає він щороку на сьомий день тижня, тож отримав видозмінену народну назву — Вербна Неділя.

Цікаво, що зустрічали Ісуса в Єрусалимі, кидаючи йому під ноги гілочки пальми, а не верби. Але оскільки на території Європи, в тому числі і України, де переважає християнське населення, пальми не ростуть. А от верба, навпаки, поширене дерево, що несе у собі певний символ весни. Тож ще з часів Київської Русі вона стала незамінним атрибутом свята. Відтоді з’явилась величезна кількість прикмет, традиції та звичаїв, пов’язаних саме із вербою. 
У цей день нарізаємо вербних гілочок і несемо їх до церкви святити. Коли освячені гілочки приносимо з церкви - б'ємо ними усіх членів родини і худобу, щоб здоровими були. По селах цими гілочками виганяють перший раз корів на випас, зберігають їх цілий рік від недуг і грому. Від вербної неділі починаємо готуватись до Великодня: варимо яйця, фарбуємо писанки, випікаємо обрядове печиво і паску. 
 
Про цілющі властивості вербової гілочки та інших прикмет ви дізнаєтесь з книг, які ви прочитаєте завітавши до нашої бібліотеки.
 

 


Хто в ранці лінувався встати до церкви,  тих гілками били й примовляли:    
"Не я б’ю - верба б’є,
За тиждень - Великдень,
Недалечко червоне яєчко!"

Немає коментарів:

Дописати коментар