СОБОРНІСТЬ ДЕРЖАВИ –
ІСТОРИЧНИЙ ЗДОБУТОК, ЯКИЙ МИ ЗАХИЩАЄМО
22 січня 2019 року Україна відзначає 100 років Соборності – об’єднання своїх східних та західних земель. Сьогодні, коли тисячі українців проливають кров за збереження територіальної цілісності держави, варто згадати історичне значення Дня соборності України — свята, яке відзначається щороку 22 січня, у день проголошення в 1919 році Акту воз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки.
На початку ХХ століття, в період розпаду Російської та Австро-Угорської імперій, етнічні українці, що мешкали на територіях обох імперій, отримали історичний шанс здійснити багатовікові прагнення об’єднання українських земель та здобути власну державність. 7 листопада 1917 р. у Києві була проголошена Українська Народна Республіка, до складу якої увійшло 9 українських губерній. Під впливом цих подій в жовтні 1918 р. у Львові представники західноукраїнських політичних партій створили Українську Національну Раду, а 19 жовтня того ж року було проголошено утворення Західноукраїнської Народної Республіки.
Відтоді між урядами УНР і ЗУНР велися переговори про втілення ідеї соборності. Ініціатори об'єднавчого руху – Українська Національна Рада та Директорія УНР - ще 1 грудня 1918 року уклали Предвступний договір про наміри об'єднати населення і території обох утворень в одній державі.
У січні 1919 року Українська Національна Рада у Станіславі прийняла ухвалу про Злуку і надала повноваження своїй делегації завершити оформлення об'єднання двох держав.
22 січня 1919 року на Софійській площі м. Києва розпочалася урочиста церемонія проголошення Акта Злуки. Член Директорії Ф. Швець зачитав Універсал Директорії: «…Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна республіка. Віднині український народ увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної української держави, на добро і щастя українського народу.»
Представники Української Народної Республіки Михайло Грушевський, Симон Петлюра, Володимир Винниченко та Західно-Української Народної республіки – генерали Тарнавський, Курманович та Микитка у присутності багатотисячного люду підписали Акт Злуки.
Єдиною Україна пробула недовго: важке економічне і військове становище, взаємна недовіра політиків призвели до катастрофи. Вже через кілька місяців після проголошення Возз’єднання більшовики захопили Київ, Східну Галичину окупували поляки, а Закарпаття – Чехословаччина. На жаль, невдовзі історія розпорядилась так, що окремі частини українських земель знову опинились у складі різних держав. А методи, якими було здійснене нове об'єднання «сходу» і «заходу» в 1939 році, полишили в думах мільйонів українців незагоєні рани.
Об'єднання УНР і ЗУНР стало моделлю цивілізованого демократичного, неекспансіоністського збирання територій в єдиній суверенній державі.
Ідея соборності українських земель набула державного статусу; в наступні десятиліття вона залишалась інтегральним чинником, загальною програмною метою усіх течій національно-визвольного руху.
Акт Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року
Наприкінці ХХ століття історичну естафету поборників незалежності України гідно підтримали наші сучасники. Перший знаменний "живий" ланцюг відбувся в переддень річниці Соборності у 1990 році. Тоді він з'єднав Київ та Львів руками 450 тис. людей і закріпив за собою місце серед подій, що послужили становленню Незалежності України. Мільйони українців вишикувалися у живий ланцюг від Києва до Львова як символ духовної єдності людей східних і західних земель України, як запорука існування єдиної, соборної України. Це була перша з низки масових акцій українських національних рухів, що ініціювала здобуття країною Незалежності у 1991 році.
Значення проголошення Соборності отримало належну оцінку з боку держави. Указом Президента України № 1209/2011 Про відзначення в Україні деяких пам'ятних дат та професійних свят з метою впорядкування відзначення в Україні деяких пам'ятних дат і професійних свят та на підтримку пропозицій громадян, громадських організацій установлено в Україні День Соборності та Свободи України, який відзначається щорічно 22 січня.
Сьогодні унітарність нашої держави закріплена в Конституції України, а цілісність території виступає ключовим фактором її суверенітету. Проте історична спадщина старих розмежувальних ліній подекуди проступає на державному тілі України хворобливими плямами регіоналізму. Стараннями зовнішніх та внутрішніх ворогів одвічна ідея єдності української нації і соборності українських земель знову поставлена під загрозу та потребує захисту.
Від військовослужбовців Національної гвардії України, які виконують завдання по захисту суверенітету та територіальної цілісності держави, значною мірою залежить збереження одного з найсутніших надбань новітньої суверенної України.
Відзначення Дня Соборності, вшанування творців Акту Злуки – це не тільки суспільна потреба, а й наш моральний обов’язок берегти світлу пам'ять незліченних жертв, принесених українським народом на вівтар незалежності, соборності, державності.
Немає коментарів:
Дописати коментар