26 листопада
вшановуємо пам’ять загиблих від Голодомору – геноциду Українського народу —
День пам'яті жертв Голодоморів.
Запроваджений згідно з Указом Президента Віктора Ющенка № 431/2007 від 21 травня 2007 називається «День пам'яті жертв голодоморів».
В Указі сказано: « На підтримку ініціативи громадських організацій, Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення України постановляю: Установити в Україні День пам'яті жертв голодоморів, який відзначати щороку у четверту суботу листопада».
У квітні 2010 року ПАРЄ ухвалила постанову, в якій привітала рішення української влади встановити національний день пам'яті жертв голодоморів, та закликає владу інших постраждалих країн встановити аналогічну пам'ятну дату для вшанування жертв режиму.
Голодомор в Україні – найтяжчий злочин проти людства, спланований і реалізований керівництвом колишнього Радянського Союзу проти українського народу. Голодомор 1932 – 1933 рр. – одна з найтрагічніших сторінок нашої історії, про яку десятиліттями замовчували. Архівні джерела (опубліковані і ті, що зберігаються в архівах України, Росії і деяких європейських країн) – мають незаперечні докази штучного походження голоду в Україні.
Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини і життя країни. І сьогодні, через 83 роки, жахливо ступати болючими стежками страшної трагедії, яка розігралася на благословенній землі квітучого українського краю.
1933 рік. Найчорніший час в історії України. В світі не зафіксовано голоду, потрібного тому, що випав тоді на долю однієї з найродючіших земель країни.
Як сталося, що без стихій, без засухи, без іноземного нашестя все могло відбутися на нашій хліборобній Україні, яка була житницею Європи?
Українська нестерпна сюїта...
А навколо – одна сон – трава –
Умирать почали у квітні,
Коли всюди – все ожива...
Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні.
У церемоніальних заходах біля Меморіального знаку «Свічка пам'яті» в Києві також беруть участь перші особи держави, керівники іноземних країн, парламентів та міжнародних організацій, урядовці з різних країн, дипломати, представники релігійних конфесій, регіональні делегації, громадські і культурні діячі, свідки Великого Голоду. До 2008 року церемонія відбувалася перед пам'ятним знаком на Михайлівський площі, однак після відкриття Меморіалу жертв голодомору була перенесена туди.
Для користувачів бібліотеки підготували
виставку-інсталяцію:
Рекомендаційний список літератури
«ПАМ'ЯТАЙТЕ! ЩОБ НІКОЛИ НЕ ПОВТОРИТИ»
має сумний зміст і засвідчує про нечуваний досі в світі геноцид проти української нації.
Його мета – спонукати сучасне суспільство розповідати, писати, переказувати молодшим про нелегку долю всього українства.

Воронов І. О. Голод 1946-1947 рр. / І.О. Воронов, Ю.Г.Пилявець. – Київ: Т-во "Знання" УРСР, 1991. – 48 с.

33-й: голод: Народна Книга-Меморіал / Упоряд.: Л. Б. Коваленко, В. А. Маняк. – Київ: Рад. письменник, 1991. – 584 с.

Народні оповідання. Записав та упорядкував М. Зінчук. – Київ: Музична Україна, 1993. – 96 с.

Конквест Р. Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор / Пер. з агл. – Київ: Либідь, 1993. – 384 с.: іл.

Колективізація і голодомор 1929-1933 рр. - ця чи не найжахливіша соціальна катастрофа нашого століття - призвела до бальших жертв, ніж перша світова війна. То й була справжня війна радянського режиму проти власного народу, відлуння якої чутно й дотепер.
"Жнива скорботи" - переконлива спроба відтворити для широкого загалу якомога повнішу картину цієї трагедії. Автор книжки - один із найвідоміших західних дослідників радянської історії Роберт Конквест - написав її тоді, коли не тільки в колишньому СРСР, а й багатьма на Заході не визнавався навіть самий факт голоду.
Барка В. К. Жовтий князь : роман / В. К. Барка. - Київ: Школа, 2007. - 251 с.

Гуцало Є. П. Сльози божої матері : повісті / Є. П. Гуцало. - Київ : Молодь, 1990. - 264 с. - (Україна крізь віки).

Видання містить повісті "Голодомор", "Безголов'я", "Прокляття", де автор розкриває життя людей у важкі часи української історії. Ніби спокійно, у гараздах плине сільське життя. Буденна праця осявається святами, весіллями, хрестинами. Але ж якась сила отверзає вуста старенькій, котра мовчала всі повоєнні роки,— і страшна правда злітає з тих вуст. Про це — повість «Прокляття». Гострою конфліктністю і психологізмом позначені твори відомого сучасного українського письменника. В центрі уваги автора — життя людей у важкі часи української історії.
Самчук У. Марія. Хроніка одного життя: Роман / У. Самчук. – Київ: Рад. письменник, 1991. – 190 с.

Роман «Марія» (1933) - став найпершим правдивим твором про штучний голод небаченого розмаху. Твір написано було настільки сильно, що читачі вважали автора очевидцем подій, а роман — документальним твором. Додамо з висоти часу, що і дотепер він залишився одним із найсильніших творів на цю тему в українській та світовій літературі.
Кульчицький С. Ціна «великого перелому» / С. Кульчицький. - Київ: Україна, 1991. - 431 с., іл.
Кульчицький С. Ціна «великого перелому» / С. Кульчицький. - Київ: Україна, 1991. - 431 с., іл.

Книга розповідає про голод 1933 р. , що загубив на Україні життя мільйонів людей. На конкретних фактах доведено, що він був результатом злочинної діяльності надзвичайної хлібозаготівельної комісії під керівництвом сталінських посланців Молотова і Кагановича.
Сосюра В. М. Третя рота : роман / В. М. Сосюра. - Київ: Укр. письменник, 1997. - 351 с.
У біографічному романі "Третя рота" Володимира Сосюри відтворено події 20-50-х років минулого століття. Значна частина книги присвячена голодомору 1932-1933 років, свідком якого був автор.
Всі ці книги нагадують тим, хто сумує за минулим і прагне "твердої руки",
застерігають, що може статися з цілим народом в одну мить.
На підвіконні палахтить
Скорботи полум’я священне
То свічка пам’яті горить
За всіх безвинно убієнних
Немає коментарів:
Дописати коментар