Зроніть сльозу, бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не поодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо – українці!
Згадайте нас – бо ж ми колись жили.
Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!
Цього року в Україні відзначають 85-і роковини Голодомору 1932-1933 років. Голодомор став для українців найбільшою трагедією і найтяжчим злочином проти цілого народу. Немає на Україні села, де б голод не залишив своїх слідів. Здавна Україна була багата на родючу землю і на хліб, хіба можна було уявити, що колись народ-хлібороб помре на чорноземах від голоду? Не було ж ні війни, ні потопу. Як же це сталося, що вмирали селяни – хлібороби і їх діти. Збираючи врожай, селянин радів, що може прогодувати свою сім’ю, а на наступний день все було інакше. Безпосередньою причиною голоду стала примусова, з широким застосуванням репресій колективізація, проведення згубної для селянства хлібозаготівельної кампанії. Влада все забирала, не лишаючи ані зернини.
Голодомор став ніби страшною межею. Життя розпалося на таке, що було до нього, і те, що після.
Про ці страшні часи згадали наші користувачі з якими провели пізнавальну годину: "Не кидайся хлібом, він - святий",
в читальному залі оформлена книжкова виставка-ай-стопер на якій представлені матеріали про ці страшні часи, на жаль врожайного - гододного року.
Пам'ять жертв Голодомору вшановують щороку в четверту суботу листопада.
Отож і ви не забудьте запалити свічку-пам'яті
24 листопада о 16.00
Згадайте нас – бо ж ми колись жили.
Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!
Немає коментарів:
Дописати коментар