28 ЛИСТОПАДА
Згадайте нас - бо ми ж колись жили.
Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.
День па́м'яті жертв Голодомо́рів —
щорічний національний пам'ятний день в Україні,що припадає на четверту суботу листопада.
Наша бібліотека також вшанувала пам'ять невинно убієнним голодом.
В читальному залі була оформлена книжкова виставка:
"Скорботна свічка пам'яті святої, біля могил дітей своїх стоїть"
Голодомор.Геноцид українського народу 1932-1933. –
Київ : Вид-во ім. О.Теліги, 2008. –
25 с.
У книзі розповідається про головні причини найжахливішої за масштабом та перебігом подій трагедії, яку пережив 1932 1933 рр. український народ. Автори розкривають тло трагедії, наголошують на її штучності. Вони аргу ментовано доводять, що творцями Голодомору була верхівка комуністичної пар тії на чолі з Й. Сталіним. У центрі авторської уваги пошук відповіді на питання, чому терор голодом був спрямований проти України. Книга описує механізм Голодомору, його зловмисність, кваліфікує його відповідно до Конвенції ООН 1948 р. як геноцид, злочин проти людства. Книга написана на основі детального вивчення історіографії проблеми, в ній широко використано документальні матеріали, свідчення очевидців.
Матеріали в Книзі-Меморіалі згруповано за тодішнім (початок 30-х років) адміністративно-територіальним поділом Української РСР, яка складалася з семи областей: Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Київської, Одеської, Харківської, Чернігівської (до складу Української РСР входила також Молдавська АРСР).
Книга розповідає про голод 1933 р., що загубив на Україні життя мільйонів людей. На конкретних фактах доведено, що він був результатом злочинної діяльності надзвичайної хлібозаготівельної комісії під керівництвом сталінських посланців Молотова і Кагановича.
Роман «Жовтий князь» Василя Барки, представника української діаспори у Сполучених Штатах Америки, написаний у 1958-1961 роках і відомий у багатьох країнах світу. Автор розкриває одну з найстрашніших сторінок в історії українського народу і розповідає про голодомор 1933 року, який йому довелося пережити. Письменник створює символічний образ Жовтого князя, демона зла, що несе з собою руйнування, спустошеність, сіє страждання і смерть серед людей.
Ніби спокійно, у гараздах плине сільське життя. Буденна праця осявається святами, весіллями, хрестинами. Але ж якась сила отверзає вуста старенькій, котра мовчала всі повоєнні роки,— і страшна правда злітає з тих вуст. Про це — повість «Прокляття». Гострою конфліктністю і психологізмом позначені твори відомого сучасного українського письменника. В центрі уваги автора — життя людей у важкі часи української історії.
Конквест Р.
Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор /Р. Конквест ; пер. з
англ. Н. Волошинович. – Луцьк : Терен, 2007. – 456 с.
Книга вперше побачила світ у 1986 р. Це одна з найґрунтовніших праць, яка була написана в часи, коли не тільки в колишньому Радянському Союзі, а й у багатьох країнах Заходу не визнавали навіть сам факт Голодомору 1932-1933 рр. в Україні. Дослідження всебічно розкриває правду про геноцид проти українського народу, насамперед його штучність та спланованість радянським тоталітарним режимом.
Роман Уласа Самчука «Марія» (1933) - перший в українській літературі художній твір про примусову колективізацію, так зване розкуркулення справжніх господарів землі, трудівників-хліборобів, про голодомор тридцять третього року. Написаний він у високому стилі хроніки життя жінки-селянки, яка мимохіть підноситься до символу України.
та провели годину скорботи:
"Голодомор - такого ще земля не бачила"
в Інтернет-центрі користувачі переглянули фільм "Голод" за мотивами повісті В. Барки.
На відділі 1-4 класів працівники для користувачів провели бесіду-вшанування:
"Не забудь! Щоб ніколи вже не повторилось!"
Алла Іванівна з користувачами 5-7 кл. провела годину-реквієм :
"Свічка у кожному вікні"
Тільки постійна пам'ять,
тільки постійне поминання
зможуть залишити нас чуттєвими
до чужого горя та біди власних предків.
З історії запровадження Дня пам'яті
Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні. У церемоніальних заходах біля Меморіального знаку «Свічка пам'яті» в Києві також беруть участь перші особи держави, керівники іноземних країн, парламентів та міжнародних організацій, урядовці з різних країн, дипломати, представники релігійних конфесій, регіональні делегації, громадські і культурні діячі, свідки Великого Голоду.
До 2008 року церемонія відбувалася перед пам'ятним знаком на Михайлівський площі, однак після відкриття Меморіалу жертв голодомору була перенесена туди.
О 16:00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку», в рамках якої всі охочі несуть свічки до пам'ятників жертвам. В акції також можна взяти участь, запаливши свічку в своєму вікні.
Запроваджений згідно з указом Президента України Леоніда Кучми № 1310/98 від 26 листопада 1998 року як «День пам'яті жертв голодоморів». Указом Кучми № 1181/2000 від 31 жовтня 2000 року встановлювалася назва «День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій». Указом Кучми № 797/2004 від 15 липня 2004 року встановлювалася назва «День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій».
Указом президента Віктора Ющенка № 431/2007 від 21 травня 2007 називається «День пам'яті жертв голодоморів».
В Указі сказано:
« На підтримку ініціативи громадських організацій, Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення України постановляю:Установити в Україні День пам'яті жертв голодоморів, який відзначати щороку у четверту суботу листопада».
У квітні 2010 року ПАРЄ ухвалила постанову, в якій привітала рішення Української влади встановити національний день пам'яті жертв Голодоморів, та закликає владу інших постраждалих країн встановити аналогічну пам'ятну дату для вшанування жертв режиму.
Немає коментарів:
Дописати коментар