вівторок, 30 березня 2021 р.

ПОЕТИЧНА ВІТАЛЬНЯ

 В ГОСТЯХ У МАРІЙКИ ПІДГІРЯНКИ

      Ось і завершується Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Сьогодні ми відзначаємо 140-ву річницю від дня народження Марійки Підгірянки відомої української поетеси. Марія Омелянівна - дитяча поетеса, яка дуже любила дітей, тому більшість її творів – для дітей і про дітей. 
 Тож, запрошуємо вас до віртуального читання, яке ви знайдете  натиснувши на слово "детальніше". Кожна назва  з посиланням  перенесе вас на сторіночку де є багато цікавих віршиків, загадок, колядок, якими будете насолоджуватись цілий день. 
       Марійка Підгірянка — псевдонім Марії Омелянівни Ленерт-Домбровської, української поетеси, яка народилася 29 березня 1881р. в с. Білі Ослави на Івано-Франківщині в родині лісничого.
      В 1900р. закінчила вчительську семінарію, потім працювала у школі. Померла 20 травня 1963р., похована у Львові.
   Друкувати вірші Марійка Підгірянка почала з 1904р. в періодичних виданнях. Перша збірка поезій "Відгуки душі" вийшла 1908р. Більшість творів поетеса написала для дітей і про дітей. 
      Основні мотиви віршів М. Підгірянки до 1939р. — мрії про краще майбутнє народу, оспівування краси рідного краю, природи Карпат. Авторка щедро використовує фольклорні мотиви, її вірші ніжні і легкі, часто нагадують українські народні пісні ("Співанки", "Вечір", "Що роблю я, що я дію"). Виступала Марійка Підгірянка і в жанрі поеми. Досить своєрідною є поема "Мати-страдниця", написана в 1919р. Події у творі — це одна з сторінок життя західноукраїнських вигнанців під час першої світової війни, коли тисячі галичан померло в концентраційних таборах з голоду і від епідемій. Композиційним обрамленням поеми є "Вступ" і своєрідний епілог. Сповідь страдниці, подану в жанрі голосінь, складають 12 пісень.


Українка я маленька
Українці батько й ненька
І сестричка, братик милий
На вкраїні народились.

Не забуду я ніколи
Знак мій – тризуб в синім полі
Україна – край мій рідний,
Що був славний і свобідний.

А як буду вже велика,
Не злякаюсь труду, лиха
Буду братам помагати
Слави й долі добувати.

А тепер я вчитись буду
Тої праці того труду
Щоб пішла скрізь добра слава
Що я Українка жвава.

Гей гуртуймось та лучімся
Українські діти!
Зранку, змалку вже учімся
Для вкраїни жити!


Ану , хто з дітей вгадає,
Що за звір ніг вісім має?
Снує з ниток тонкі сіті,
Щоби мушки в них ловити?

Росте собі у лісочку,
У лісочку в холодочку.
Капелюх на собі має,
Та ніколи не знімає.


Жив у лісі їжачок.
Тоді не мав ще колючок.
Як мишка, був маленький,
Як грудочка, товстенький,
Смачненькі яблучка вже їв,
Вигідно собі жив...


Грай, бджілко, грай!
В полі, в лісі, на леваді
Усі квіти тобі раді.
Увесь рідний край!

Грай, бджілко, грай!
Цвітуть рясно садки наші.
Сік медовий в кожній чаші —
Тільки збирай!

Грай, бджілко, грай!
Межи зіллям, межи квіттям
Пісню тиху брини дітям,
Усіх звеселяй!


Прогулянка

У Юрчика малі ніжки,
В бабусі старенькі —
Підуть собі поволеньки
У гай зелененький.

В тому гаї бджілки грають,
Пташечки співають,
Метелики — веселки
По квітках літають.

ЦІ КНИГИ ВИ ЗМОЖЕТЕ ВЗЯТИ У НАШІЙ БІБЛІОТЕЦІ


 

 МИ РАДІ, ЩО ВИ Є ПОСТІЙНИМИ КОРИСТУВАЧАМИ НАШОГО БЛОГУ. 
БУДЬТЕ ЗДОРОВІ ТА  БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ, НОСІТЬ МАСОЧКИ ТА МИЙТЕ РУКИ.

Немає коментарів:

Дописати коментар