понеділок, 25 травня 2020 р.

Митець у двох іпостасях

ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ
МИРОНА МАТВІЙОВИЧА НЕСТЕРЧУКА
 Тож прийміть вітання від колективу та користувачів нашої бібліотеки

Сьогодні у цей день розквітає життя,
І душа, наче пташка, співає!
І хоч в юність нема вороття,
Та у серці вона оживає!
Хай у житті Вашім завжди буде літо,
А якщо осінь – то тепла й золота!
Нехай у гості їдуть завжди діти,
Хай сміх і радість на подвір’ї не стиха!
Нехай рясні дощі несуть для Вас здоров’я,
Проміння сонячне цілує у вуста!
Нехай онуки зігрівають Вас любов’ю,
Бажаєм довгого й щасливого життя!

      В бібліотеці наші користувачі мають можливість ознайомитись з біографією ювіляра прочитавши персональну пам'ятку 
 "Митець у двох іпостасях"
з книгами та картинами, які представлені на виставці-вернісажі:
"Моя душа в моїх картинах"

 Народився Мирон Матвійович 25 травня 1942 року в селі Сильно, тепер Ківерцівського району, на Волині. Змалечку Мирон мріяв стати художником, але мрія та розтягнулася на кілька десятиліть – так склалося життя. 
    У творчому доробку налічується більше 200 рисунків, 200 гравюр (лінорит, дереворит, офорт), понад 200 живописних робіт (олія, темпера, пастель), біля 100 акварелей.  Мирон Нестерчук  охоче знайомить  шанувальників зі своєю творчістю, про що свідчать численні виставки його робіт.
  Ближче ознайомитись з картинами пана Мирона, ви зможете зайшовши на Сайт художника
До того ж, Мирон Матвійович Нестерчук, ще й письменник – він автор роману, повісті-казки, збірок поезій. Перша книжка пана Мирона «Джерела» побачила світ понад 30 років тому і тоді стало очевидним, що в українську поезію прийшов самобутній поет. 
«Мелодія світанку» (1985), до якої увійшли  вірші – пісні його долі, цикл  «Сонячне гроно Вірменії» та поема – феєрія «Джерело». Пізніше, одна за одною побачили світ книги «Свитязь» (поліська легенда) (1994), «Вірменська рапсодія» (1993), «Силно» (2002).

 
 Поетичний світ Мирона Нестерчука овіяний сонцем і світлом, спрагою життя і цвітіння, буяння і краси. Він утверджує красу людських вчинків, оспівує дивовижну гармонію навколишнього світу. Він любить цей світ по – особливому, даруючи  людям розсипи своїх думок і суджень, бо здатність мислити – це здатність зрозуміти оточуючих.

 Мирон Нестерчук відзначився і дослідницько – науковою роботою, опрацювавши архів і видавши монографію про видатного українського художника Петра Обаля.
Мирон Матвійович зробив повний переклад «Книги трагедій» Григора Нарекаці на українську мову, аналога якому немає в нашій перекладній літературі. 
Поряд з Біблією вона найбільш пошанована книга  у Вірменії з давніх давен. Мирон Нестерчук  працював з різними виданнями, і результатом його багаторічної праці став переклад у віршованій формі, який найкраще передає дух оригіналу. Його переклад «Книги Трагедії» Григора Нарекаці  у 2004 році стала лауреатом Форуму видавців у Львові.
За перекладацьку діяльність Мирон Нестерчук нагороджений Грамотою Президента Вірменії та медаллю Мовсеса Хоренаці  (древній історик, батько вірменської історії). 
За вклад у популяризацію  вірменської літератури Мирону Нестерчуку вручили високу нагороду – золоту медаль Міністерства культури Вірменії. Це засвідчує велику перекладацьку спромогу нашого земляка, його натхненну працю в ім’я збагачення української культури, подальшого утвердження школи українського перекладу.
Сьогодні пан Мирон працює художником – оформлювачем  Стрийського краєзнавчого музею «Верховина». 
Мирон Матвійович в мистецтві вважає  себе вічним учнем і вічним подорожнім, бо поки митець в дорозі — він живе і — здійснюється, як творча особистість.  
Отож, творча спадщина Мирона Нестерчука багата і відображає розмаїті грані його таланту. Завдяки високохудожній майстерності, професіоналізму здобув авторитет та визнання серед літературно – мистецької спільноти краю, нашого міста, в якому живе і плідно  творить усе своє життя.

Немає коментарів:

Дописати коментар