четвер, 13 квітня 2017 р.

Страсна п'ятниця

Страсна п'ятниця – найсумніший і дуже строгий день Страсного тижня. Дізнайтеся, що, відповідно до звичаїв, в цей день робити можна, а що робити забороняється.
Головним християнським обрядом у страсну п'ятницю є винесення Плащаниці.
 Плащаниця символізує полотно, в яке був загорнутий Ісус Христос після зняття з Хреста. Після Воскресіння на полотні залишився відбиток Його Образу, який утворився, як дослідили учені, шляхом великого випромінювання.
Це єдиний день в році, коли не правиться Служба Божа, є лише Вечірня з винесенням Плащаниці. Її виносять у другій половині дня. Іде тричі обхід довкола церкви з Плащаницею, яку несуть за чотири кінці священики або старші парафіяни. Після обходу Плащаницю кладуть на приготований стіл посередині церкви. Віруючі приступають до Св. Плащаниці і побожно її цілують. Треба знати, що цілунок плащаниці замінює святе причастя. Підхід до плащаниці – це наче причастя зі страхом Божим, бо у гробі лежить мертвий Христос. Цей день треба присвятити спогадам про його страждання. Божий гріб прикрашають квітами і лампадками, за ним ставлять хрест без Розп'яття з полотном.
До плащаниці християни приступають не тільки у п'ятницю, але й в суботу цілий день. За нашим звичаєм, до цілування Плащаниці люди йдуть навколішки від порогу церкви. Це символізує покору, вшанування, смуток, розпач.
В Галичині в Страсну п'ятницю дзвони замовкають. У дзвіниці до бантини чіпляють грубу дерев'яну дошку, і замість дзвонів дзвонар двома дерев'яними молотками «виклепує»  по цій дошці, сповіщаючи людей про службу Божу. В момент виносу плащаниці діти також вистукують спеціяльними ручними калатальцями.
У п’ятницю ввечері служать так звану Єрусалимську утреню. Священики правлять її перед плащаницею. У цих читаннях є натяк на Воскресіння Христа. В суботу зранку правлять вечірню зі Служби Василія Великого. Ця служба ніби складається з двох частин. Першу священик служить у страсних, чи, традиційно, у червоних рясах, а  Євангеліє, де є вже вістка про Воскресіння Христа, читає у світлому одязі.
Воскресні богослужіння правлять під ранок, перед дверима храму. Перед цим ховають плащаниці. Люди попередньо виходять із храму. Пам’ятаєте, як жінки-мироносиці зайшли до печери, де був похований Христос, а там нікого немає. Так само й тут: після богослужіння люди заходять у церкву, а плащаниці – немає. Значить – Христос воскрес! 

Страсна п’ятниця – що можна і що не можна робити в цей день

Усі приготування до свята Великодня потрібно закінчити в Чистий четвер, щоб у Велику п'ятницю ніщо не відволікало від молитов і служб. 
Віруючі люди не їдять нічого до виносу  плащаниці. Повернувшись з церкви, родина сідає за стіл вечеряти. Вечеря у Страсну п'ятницю — пісна, навіть риби їсти в цей день не годиться. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками. У цей страсний день не можна ні шити, ні рубати дров - це великий гріх. У Страсну п’ятницю не прийнято співати, гуляти й веселитися. Вважається, що людина, що веселиться у цей день, весь рік проплаче.
Господиням дозволялось тільки пекти паски та садити капусту. "Як тільки посадять паски в піч і загнітять їх свяченою вербою, йдуть на город садити розсаду капусти - щоб здорова як паска була. Але якщо паска не вдасться, верх западе, або пустою буде, то вважалось, що це знак на поганий врожай та негаразди в усій родині". 
Ні шити, ні прясти, ні різати в цей день не можна. Вважається великим гріхом рубати дрова або що-небудь тесати сокирою. 
У деяких країнах світу Страсна п'ятниця – вихідний день.


СТРАСНА П'ЯТНИЦЯ


Ще у неділю так торжественно: «Осанна!»–
Юрба співала, стелячи до ніг
Одежу та зелене листя пальми,
Сьогодні ж біситься:
«Розпни його! Розпни!»
Кричить, лютує так без жалю, заповзято,
Жадає страти Сина Божого–Христа.
Лунає вирок смерті з уст Пилата, 
Голосить у душевних муках Мати
Та все до Сина руки простяга.
Тортури, муки, нелюди бичують.
«Прости їм, Отче, несвідомі ж бо вони…
Хай буде воля твоя, Батьку, чуєш?
Бо знаю – маю вмерти на хресті.»
«Радій! Радій, о Царю Іудейський!»
Вінок терновий на кровавому чолі,
Хрест на плечах, дорога на Голгофу…
А ти в молитві просиш: «Відпусти…»
Страшенні муки… На хресті розп’ятий…
Марія –Магдалина під хрестом,
Іван-апостол і нещасна Мати,
Опору–Сина  втратила свого…
А з двох боків розбійники розп’яті,
Один кричить: «Ти ж Бог, врятуй себе!
Зійди з хреста, нехай народ побачить,
Що то не твої вигадки усе!»
І тільки другий, що висів праворуч,
З останніх сил у Господа просив:
«Прости мене! І будь зі мною поруч!
Не відав я, що все життя грішив!»
Ісус до нього тихо відізвався:
«Зі мною будеш ще сьогодні у раю!»
І тільки потім до Отця промовив:
«Дух свій у твої руки віддаю!»
Христос помер...  Здійнялась сильна буря,
Лили дощі і розколовся храм!
Завіса в храмі розірвалася надвоє...
І Бог відкрився відтепер всім нам!
       
Варто задуматись всім нам над рядками вірша Наталки Яреми і запитати себе чи не робимо ми цих помилок.  

В Україні сьогодні непрості часи. З яким побажанням церква звертається до віруючих у ці дні?
– Насамперед – з проханням про мир. Аби всі за нього молились. Це – єдине, що може зробити кожна людина. 
- Воскреслий Христос, коли прийшов на землю, звернувся до людей з єдиними словами: «Мир вам!». 
Мир має запанувати в родинах, між народами, а особливо в Україні. 

З цим днем пов’язані різні народні повір’я:
  • Якщо витерпіти спрагу в Страсну п’ятницю, то жоден напій не принесе шкоди цілий рік.
  • Буханець хліба, спечений у Страсну п’ятницю, зцілює від усіх хвороб та ніколи не запліснявіє.
  • За старих часів жоден із ковалів не мав права кувати цвяхи в Страсну п’ятницю – на згадку про те, для чого були використані цвяхи і молоток у цей день багато століть тому.
  • Якщо перевозити бджіл у будь-який день, крім Страсної п’ятниці, – вони неодмінно повиздихають.
  • У цю п’ятницю в жодному разі не можна проколювати землю залізом: того, хто це зробить, спіткає біда.
  • Якщо випрану білизну вивісити для просушування в Страсну п’ятницю, на ній з’являться плями крові.


Немає коментарів:

Дописати коментар