неділя, 2 травня 2021 р.

Дзвонять дзвони Великодні!


Божа Пасха вже сьогодні.
Лине пісня із небес.
Радість всім Христос Воскрес!
Вітаємо зі світлим празником Воскресіння Христового!
Явилась милість нам Господня
І оживила світ, немов в раю;
В знаменне світле свято Великодня
Вітаєм щиро кожну ми сім’ю.
Христос воскрес – квітує Україна,
Наш край в веснянім маєві чудес,
Звучить медово мова солов'їна.
– Христос Воскрес!
– Воскресне й Україна!
Бажаємо щастя й злагоди в родині
Та благодаті Божої з небес
І хай по всій лунає Україні:
– Христос Воскрес!
– Воістину Воскрес!
Запрошуємо Вас ознайомитись з традиціями, повір'ями та народними прикметами Великодніх свят. Діток запрошуємо переглянути та почитати вірші, казки, легенди про Великдень.


ВІРШІ ПРО ВЕЛИКДЕНЬ
Великдень. Вірші про Великдень для дітей
Тарас Шевченко 
НА ВЕЛИКДЕНЬ, НА СОЛОМІ

На Великдень, на соломі  
Проти сонця, діти
Віра Ворскло. Великдень (вірш для дітей)Грались собі крашанками, 
Та й стали хвалитись
Обновами. Тому к святкам 
З лиштвою пошили 
Сорочечку, а тій стьожку,
Тій стрічку купили;
Кому шапочку смушеву,
Чобітки шкапові; 
Кому свитку... Одна тілько 
Сидить без обнови 
Сиріточка, рученята
Сховавши в рукав.
− Мені мати куповала...
− Мені батько справив...
− А мені хрещена мати 
Лиштву вишивала.
„А я в попа обідала!” 
Сирітка сказала...
 Микола Щербак
ВЕЛИКДЕНЬ

Великий день! Великий день!
Ясний Великдень на землі!
Наче радости й пісень 
Приніс нам янгол на крилі...

Веснянку діти хороводять — 
Христос Воскрес! Христос Воскрес! 
Сьогодні й сонце не заходить,
А сяє й сяє із небес.

 В. Дубина
НА ВЕЛИКДЕНЬ

Дехто каже, що я ще мала,
А хіба ж дванадцять літ — це мало?
Я ж сама вже пасочку спекла,
Великодні вші для дітей. В. Дубина. На ВеликденьХоч і мати трохи помагала.

Фарбувала я і крашанки —
Тут уже без допомоги мами.
Понесу яєчка й пасочки
Завтра до Софіївського Храму.

Збудить мама вдосвіта мене,
Хоч я певно і сама устану,
Привітають з Великодним Днем
— Любий тато й матінка кохана.

Сон у мене, ніби й сам іщез —
Я ж не спала, лише удавала!
Відповім: "Воістино Воскрес!"
Як мене матуся научала.

І підем до церкви навпрошки
З радістю й любов’ю в серці кожен,
Там посвятим наші пасочки
І те все, що наскладали в кошик.

На карнизах білі голуби
Дзвоном розтривожаться церковним,
В кошиках паски, немов гриби —
І яєчок, і ковбасок повно.

Крапельки свяченої води
Я відчую на своїм обличчі
І запам’ятаю назавжди
Цей Великдень, що до щастя кличе.

І тоді повернемося в дім,
І до столу сядем розговлятись.
І цвістиме в серденьку моїм
Незабутнє Великоднє Свято.
  Віра Ворскло
           ВЕЛИКДЕНЬ

Зайчик соняшний ускочив, 
Нашу Оленьку лоскоче.
Каже - будить: "Уставай,
І Великдень зустрічай!

Уставай і не барися,
На Великдень подивися.
Великдень, вірші для дітейВже проснулись трави й квіти, 
І пташки і гарні діти.

Уставай мерщій, будь ласка, 
На столі стоїть вже паска.
Писанки там різнобарвні, 
Пиріжки рум’яні, гарні".

Теплий вітерець пробіг:
Вже розтав і лід і сніг...
Сяє сонечко з небес:
Радуйтесь: Христос воскрес!

Квітка глянула на світ,
О, яка ясна блакить!
Пташка недалечко десь їй співа: 
Христос воскрес!

Розспівалися струмки,
Розпустилися бруньки.
І радіє люд увесь:
Вже весна!
Христос воскрес!


Платон Воронько

         ВЕЛИКДЕНЬ
У неділю для дітей та молоді з інвалідністю проведуть соціальну ...На столі – духмяна паска,
А круг неї - писанки.
Уділи нам, Боже, ласки
На всі дні, на всі віки!

Немала у нас родина,
Та молитва всіх єдина:
Хай розквітне Україна,
Як в погожі дні - весна.


                                             
Михайло Левицький

       ВЕЛИКДЕНЬ
Є у мами, є у татка
Ой дівчатка, ой близнятка —
Дві маленькі гарні доні,
Великодня казкаЯк горішки на долоні.
Звуть одне дівча Катруся,
Друга дівчинка Маруся.
Хто Катруся, хто Маруся
Розпізнати не беруся.
Скоро Великодні свята,
І допитливі малята
Просять: — Розкажіть, будь ласка,
Пасха — правда, а чи казка.
— Ні не казка, дітки славні,
Свято це звичаїв давніх.
ри його святім приході
Воскресає дух в народі.
Хоч скрутні часи бували —
Свято це не забували,
о колись в пасхальну весну
Наш Ісус Христос воскреснув.


    Леонід Глібов
         НА ВЕЛИКДЕНЬ

Усім, усім, святих небес 
Святий привіт: Христос Воскрес! 
Великодні вірші для дітей. В. Дубина. На Великдень.Довго діди його мовляли,
Друг друга іциро привітали.

Летіли роки, сотні літ;
Линяв людської слави цвіт; 
Руйнуючі земні митарства, 
Мінялися царі і царства.

Живе не вмре святих небес 
Святий привіт: Христос Воскрес! 
Ростіть, цвітіть, навчайтесь діти. 
Вважать добро, людей любити.

Поглянувши иа Божий світ, 
Твердіть ви ще один привіт,
Щоб рівно йшла життя дорога: 
Душа моя величінь Бога!

Леонід Глібов. Христос Воскрес
Великодні легенди
Великодні легенди для дітей українською мовою
Великдень називається так тому, що в той час, коли жив Христос, сонце світило так яскраво і дні стояли такі довгі, що теперішніх днів треба сім зложити докупи, щоби був один тодішній, — такий був день великий. У давнину, за часів Христа, було, як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж наступної суботи ввечері.


 А коли вороги розп'яли Христа, то дні поменшали і стали такі, як зараз. Тепер тільки царські ворота в церкві на свято Великодня стоять навстіж сім днів. Ось чому цей день і називається великим.


*  *  *

Сповнилися слова Ісуса Христа і старозавітних пророків. Ісус зранку третього дня по смерті воскрес із мертвих. Відхилився важкий камінь на могилі Ісуса, з могили засяяло ясне проміння, а над гробом здійнявся воскреслий Христос, осяяний світлом великим, з кривавими слідами ран на руках і ногах.

За хвилину Ісус зник, а труна лишилася порожньою. Перелякані воїни побігли до міста сповістити свого командира про те, що сталося, щоб він їх не карав, бо вони не винні.
— Адже хто може змірятися з незнаною вищою силою, що творить диво? — сказали вони в один голос.


Командир сидів саме за столом, збираючись снідати, а на сніданок мав варені яйця. Почувши сю звістку, він розлютився на вояків і почав кричати: —  Ви, певно, позасинали, замість добре вартувати, а злодії вкрали вам тіло Ісуса! Тепер викручуєтеся, вигадавши якесь «чудо», щоби уникнути смерті! Хіба може чоловік воскреснути з мертвих? Як з мертвого може статися живе, з червоного біле, а з білого червоне? Готуйтеся до смерті!

Воїни присягалися, що кажуть правду, та благали, щоби їм дарували життя. Раптом один із них глянув мимохіть на стіл і вигукнув:
— Ось, командире, поглянь! Чи не сталося з білого червоне? Чи не може бути чудо?

Командир поглянув і собі на стіл та й остовпів з дива. Усі яйця на таці тепер стали червоні. Хвилину не знав він, що з ним діється, а потім велика переміна сталася в його серці. Нарешті він промовив:

— Радуйтеся, бо ви врятовані! Вірю вам тепер, що Той замучений воскрес, і вірю, що Він був Богом. Ідіть з миром, а на спомин свого порятунку візьміть собі по одному червоному яйцю. Вони вас урятували.

Кажуть, що потім врятовані вояки розказували всім про те чудо, яке сталося над гробом Ісуса і в домі командира, а на доказ того показували червоні крашанки. І відтоді всі християни кожного Великодня готують крашанки і писанки та обдаровують один одного на згадку про той день, коли червоні крашанки врятували воїнів від смерті — як Ісус Христос своїми муками врятував увесь людський рід.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ВЕЛИКДЕНЬ

Великодня казка

Мишки на Великдень Пасочку Мiсили
Великдень 

Казочка про пасочку


ХРИСТОС ВОСКРЕС


Великдень | Музей Івана Гончара
тут підібрані гарні ігри на гаївки їх виконували всі: парубки з дівчатами, хлопчики з дівчатками, ґазди з ґаздинями. Узявшись за руки, водять нескінченний танок і співають.

Плейкаст «Христос Воскрес!»

І в день святого Воскресіння
Знов сяє сонце з висоти —
Христос нас кличе до спасіння,
Як Він воскрес, воскреснеш ти!

  Великдень, Пасха, Христове Воскресіння - найочікуваніше світле весняне свято. З Великоднем традиційно пов'язана значна кількість народних повір'їв, прикмет і обрядів, які формувалися століттями.  
    Після святкової літургії, яка триває у ніч із суботи на неділю, священики в храмах проголошують “Христос Воскрес!”, а віряни відповідають: “Воістину воскрес!”. 

Після служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім священик починає освячення пасхальних кошиків з обрядовими стравами. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати «скоромне», тобто їсти непісні страви. 

Багатий великодній стіл — символ небесної радості і символ вечері Господньої. Кажуть, під час обходу церкви ангели виводять Спасителя з гробу, а святі виходять з ікон і цілуються - христосуються. З освяченим поспішають додому (іноді навіть бігли, обганяючи один одного). За народним повір'ям, якщо прийдеш з церкви раніше сусіда, то буде тобі щастити, довго жити.
Пасхальна трапеза

     Коли на Великдень поверталися зі свяченим до своїх домівок, господар хати з кошиком ставав на порозі і казав тричі: «Христос воскрес». 
А вся родина, сім'я хором відповідала: «Воістину воскрес». Великодній сніданок розпочинається молитвою. Після молитви батько родини бере свячене яйце і ділить його на стільки частин, скільки присутніх за столом (залишаючи окремо на тарілці і для померлих з родини) Іноді починали з розрізання святої писанки на стільки частин, скільки було членів родини. Кожен мовчки з'їдав свою частину, а далі вже обідали холодцем, свининою, ковбасою, завершуючи трапезу паскою. Починали святкову трапезу і з паски. Перш за все зрізали з неї верх - і давали корові, щоб було багато молока, або ж зберігали до часу, коли корова буде телитися. Після обіду належало не пити води години дві - тоді і в полі під час жнив не будуть хотіти води.
       Дехто лише трошки cпробувавши свячених страв, бігли знову до церкви і дзвонили у церковні дзвони - вірили, що у нього тепер добре буде родити пшениця або гречка. Дзвін на Великдень має особливу силу, що здатна вилікувати й допомогти в здійсненні бажань. Крім того в церковні дзвони у святкові дні міг вдарити кожен бажаючий.

Традиції Великодня

    Суворо забороняється будь-яка домашня робота (звичайно, крім годування худоби і птиці). Ходять в гості один до одного, гуляють, співають. Жінки (а згодом - діти) йдуть до баби, що у них повитухою була. Несуть їй гостинець - паску, яйця або писанки, хустку.
    Із залишками святкової Пасхальної трапези поводилися дуже обережно. Отже, всі залишки паски збирають і закопують у такому місці, де ніхто не ходить - щоб не топталися по святій; кидають на воду (у річку), щоб пішло за водою. Кістки з свяченого поросяти закопують, щоб не йшов град. Кістки з риби перетирають на порошок і п'ють від кольок. Сіль використовують як ліки від більма в худоби (вдувають в очі); дають корові, щоб краще їла. Хрін - ліки від зубів. Пшоно сипали курчатам, щоб не хапала їх сорока чи ворона. Маком обсівали корівники, щоб відьма корів не доїла (бо їй спочатку потрібно зібрати цей мак); обсипали подвір'я там, де був небіжчик, - щоб не приступав до будинку. Крейдою писали хрести на дверях, щоб нечиста сила не ввійшла до дому, зберігали як ліки «від печії»; обводили могили - щоб відьми не розкопували.
     У чудодійну силу шкаралупи свячених яєць також свято вірять: шкаралупу від яєць чи писанок тримають на палицях на городі, щоб не заводилися в землі черв'яки; коли садять часник, то шкаралупи прикріплюють на двох встромлених у землю палицях, сподіваючись, що часник буде круглий, як яйце.
    Особливим було ставлення до рушника, в якому святили паску. Його витягали, коли у жінки починалися пологи, щоб легше було.
     Як сонце сходить, люди похилого віку виходять на двір і дивляться, як сонце «грає». Кажуть, воно радіє, що «Христос воскрес», і робиться то синім, то зеленим, то червоним.
      Після довгого Великого посту молодь влаштовувала справжні народні гуляння та розваги. На Великдень усі мають веселитися, а хто сумуватиме цього дня, то й увесь рік так проведе.  

  Особливий вияв пасхальної радості та найвеличнішого свята – Великодня – відбито у гаївках та величальних піснях. Після Великого посту молодь із нетерпінням чекала на забави та пісні. Зазвичай збиралися біля церкви. Гаївки – це весняні ігри, які поєднують у собі співи та танці. 
        Обрядові співанки та ігри є важливими для виховання дитини. Адже у кожній забаві  просто неба є своє раціональне зерно. Гаївки поєднують спритність і фізичне гартування, вправність і кмітливість, гнучкість і винахідливість, наполегливість і витривалість. Вони розвивають пам’ять, увагу, зосередженість, гартують волю, почуття колективізму та взаємовиручки.

   
Дитячі ігри та забави є своєрідною школою, де засвоюються перші абетки науки. А дитячі гаївки, які виконуються біля церкви, ще й створять для вашої донечки чи сина особливий святковий настрій. 


Великодні повір'я

      Три дні в церкві правиться святкова служба. Якщо хто хоче навчитися якого ремесла, повинен на перший день Пасхи йти до церкви, і коли священик вперше скаже: "Христос воскрес!", то тихо відповісти: якщо хоче навчитися шити - «голка в руках»; майструвати - «сокира в руках»; т.д.
Дівчата, щоб вийти заміж повинні були під час церковної служби на Великдень потрібно сказати про себе: «Воскресіння Христове! Пошли мені нареченого холостого! ».

Якщо дитина народилася в пасхальну неділю, то вона неодмінно стане відомою, знаменитою людиною. Той же, хто народився на пасхальному тижні, буде мати міцне здоров’я.

Хороша прикмета на Великдень почути зозулю – це віщує поповнення в сімействі, а молодим дівчатам – швидке заміжжя. 

  Дівчата в цей день наводили красу – освячене червоне пасхальне яйце клали у воду, а потім цією водою вмивалися.

     Жінка, у якої ніяк не виходить завагітніти, на Великдень повинна поставити поруч із собою зайву тарілку покласти туди шматочок паски зі словами: “Паска для діточок!”. Після трапези цей шматочок кришили птахам.

       Мами захищали своїх дітей таким чином – починаючи з Великодня і тиждень потому малюкам натщесерце давали спочатку шматочок освяченого паски і лише потім тільки годували іншою їжею.

        У народі є віра, що в дні великих свят стають більш активними демонологічні істоти, особливо ті, що живуть серед людей. Саме в це свято попадалася рідкісна можливість побачити, а якщо пощастить - і приборкати відьму: як сторож відкриє церкву, всі відьми лізуть цілувати замок, щоб вони скрізь їм самі відкривалася; намагаються відьми смикнути батюшку за ризи або витертися ними: якщо не вдасться, то вона на цілий рік втрачає свої чари.

Великдень — це також час поминання покійних. Рідні приходять на могили померлих, згадують їх молитвою та добрими словами, а також просять у них прощення.
Часто залишають на могилках трохи свяченого. Як не дивно, уважалося щастям умерти у великодній тиждень, тому що всієї душі в ці дні попадають у рай і цих людей не можна оплакувати, а ховати треба з радістю, думаючи про те, що душу потрапила в рай: «цим днем Бог водить всіх мерців у рай». Протягом трьох днів ворота раю відкриті (відкриті і царські врата в іконостасі), і душа відразу полетить на небо, до раю. У труну померлому кладуть червоні крашанки: померлих на Великдень зустрічає сам Христос, христосується з їхніми душами.

Народні прикмети

На Великдень повинна бути така сама погода, що й на Благовіщення.

Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

Якщо хмарно і накрапає дощик, то буде гарний врожай.

Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня — льон.

Якщо на Великдень небо ясне та сонце грає — до багатого врожаю та теплого літа.

Якщо на другий день Великодня ясна погода — літо буде мокре, якщо хмарна — літо буде сухе.


Цікаві факти про Великдень, яких ви, можливо, не знали

      Христове Воскресіння, як історичний факт, сталося на перший по суботі день, тобто у неділю. Тому християни почали святкувати цей день – неділю. Для євреїв часів Ісуса число 8 (вісім) символізувало настання нових месіанських часів. Тому часто неділю у старохристиянських текстах називали і восьмим днем тижня, тобто месіанським. Великдень – Світлий празник Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа – є найстаршим і найбільшим християнським святом. На Великдень Христова Церква прославляє найголовніший історичний факт – Вокресіння Христове. Христове Воскресіння є фундаментом християнської віри, без Христового Воскресіння ані християнська проповідь немає жодного сенсу, ані християнська віра немає жодного смислу.
       Офіційна назва цього християнського свята є Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, а також Пасха та Неділя Воскресіння Господнього.
     Назва Пасха походить від старогебрейського «песах», що означає «перескочити», «перейти». Юдеї відзначали це свято, як день визволення Ізраїлю з єгипетського рабства. Християни надали цьому святу також подібного значення, святкуючи Визволення людства з неволі гріха, смерті й диявола.
    Народні назви цього християнського свята дуже різні: українська - Великдень (великий день), Lieldienas – Найвищий день (латиська), Velykos – Великий (литовська) – тобто Великий день; Wielkanoc (пол.), Veľká noc (словацька), Velikanoč (словенська), Velikonoc (чес.) – тобто Велика ніч; Ускрс (серб.), Uskrs (хорв.) – Воскресіння; Πάσχα (грец.), Pasg (валійська), Pasen (голанд.), Påske (данська), Pascua (галісійська), Pasqua (італ.) – тобто Паска. А от точне походження англійського –Easter, німецького – Ostern, хорватського – Vazam – невідоме і спірне.
       У ІІ столітті виник спір між християнами коли відзначати Великдень. Частина християн в Малій Азії відзначала Великдень за єврейським календарем, тобто 14 нісана. Нікейський собор постановив, що християни мають відзначати Великдень першої неділі після повного місяця, який буває після 21 березня. Оскільки місяць є повним у різні дні після 21 березня то і Великдень відповідно відзначається кожного року у різний час, але завжди у неділю.
      Різниця між григоріанським і юліанським календарем спричиняє також різницю між відзначанням Великодня.
        За григоріанським календарем дата Великодня припадає між 22 березня і 25 квітня, відповідно за юліанським від 4 квітня до 8 травня.
      VІ Вселенський собор 691 року розтягнув святкування Великодня на цілий Світлий тиждень.
    Неділя є також стародревнім щотижневим християнським святом, під час якого Церква згадує Христове Воскресіння.
    Стародревнім християнським звичаєм є також розпочинати Велекодні богослужіння опівночі.
      Благодатний Вогонь – що його багато хто рекламує, як надприродне чудо, є звичайним обрядом, для якого Православна Церква в Єрусалимі має окремий чин – Чин Благодатного вогню. Цей Чин має своє походження зі старохристиянських часів, коли літургійні відправи Великодня тісно пов'язувались зі символом вогню, як символом Світла – Христа, який просвічує вірних.
   Латинська Церква зберегла також подібний звичай. Перед Великодними чуванням християни римського обряду посвячують вогонь, який потім вноситься у формі палаючої свічі в церкву з окликом: «Світло Христове». Сама запалена свіча символізує Христа, який розганяє морок гріха, символізує також вогняний стовп, який провадив Ізраїля через пустелю, а також світильник, з яким Церква спішить на зустріч Своєму Обручнику – Христові.
    На Великдень у старохристиянські часи оглашенні приймали Таїнства християнської ініціації – Св. Хрещення, Св. Миропомазання і Пресвяту Євхаристію. Новоохрищені цілий світлий тиждень зодягалися у білі одежі – символ нової чистоти, яку їм дарував Христос.
     В багатьох європейських народів зберігся звичай уночі з Великої Суботи на Великдень палити великі вогнища на знак того, що Христос переміг темряву поганства.
   
Звичай розфарбовувати яйця не є тільки український. Цей звичай відомий усім європейським народам. Українці надали йому питомих рис, розфарбовуючи яйця звиклими в українській народній культурі орнаментами. 
Звичай розфарбовувати, а потім розбивати яйця символізує нове життя. Тобто, яким би гарним не було туземне життя, воно мусить відійти і дати місце новому життю. Розбивання свяченого яйця також символізує Воскресіння, яке чекає кожного християнина. Старе християнське передання пов'язує звичай розфарбовувати яйця зі св. Марією Магдалиною, яка проповідувала римському цісарю Тиберію про Христове воскресіння. Як приклад, свята взяла яйце, яке, хоч і гарне, мусить позбутися своє шкарлупки, щоб з нього вийшло курча, нове життя.
       Український звичай Великоднього сніданку символізує собою багатство Небесного столу в Домі Отця. За старим українським звичаєм, коли родина зібралася на Великодній сніданок, найстарший член родини ділиться з усіма присутніми свяченим яйцем – символом нового життя в Христі, бажаючи кожному зокрема різних Божих благословень.
   У візантійсько-українському обряді Великодні Богослужіння розпочинаються обходом довкола церкви у супроводі дзвонів – цей обхід символізує жінок мироносиць, які зранку прийшли до Божого Гробу.
      Древній звичай Східної Церкви читання Євангелії у цей день на Літургії різними мовами символізує те, що Христова наука голоситься по всьому світі різними мовами.
Відвідування цвинтарів у Світлому тижні означає віру християн у воскресіння.



Немає коментарів:

Дописати коментар