середу, 21 лютого 2018 р.

Міжнародний день рідної мови


 Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова,
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.


Мова є однією із найважливіших цеглинок у фундаменті кожної нації. Сьогодні світ відзначає Міжнародний день рідної мови, встановлений ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. 


   Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на 30 сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.

     Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 

   21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила мітингувальників (це були переважно студенти), які висловлювали протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської мови. Після проголошення незалежності Східного Пакистану (Бангладеш) 1971 року цей день відзначають в країні як день мучеників, вшановуючи пам’ять загиблих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни у листопаді 1999 року ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

   За даними ЮНЕСКО, у світі існує близько шести тисяч мов. На жаль, майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється у тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови. 

Велична, щедра і прекрасна мова
 Прозора й чиста, як гірська вода,
 Це України мова барвінкова, 
Така багата й вічно молода.
Рідна мова, мов гірська вода, 
Рідна мова вічно молода, 
Рідна мова, в серці з ранніх літ
 Гордо лине мова у політ!
Вона, як ніжна пісня колискова,
 Заходить в серце й думи з ранніх літ,
 Це мова, наче пташка світанкова,
 Що гордо лине у політ!

     Найбільший скарб народу – це його мова. Саме мова, яка віками, тисячоліттями складалася, шліфувалася на землі предків, передавалася з покоління в покоління, дедалі точніше і повніше відображаючи душу народу й водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що мова об’єднує народи в нації й змінює державу. Занепадає мова – зникає і нація. 

З нагоди цього свята в бібліотеці проведено різноманітні заходи: 

- інформхвилинка: "Любіть українську мову"

  Користувачі мають змогу ознайомитись книгами, які представлені на книжковій виставці:
"Там, де звучить рідна мова, живе український народ"


- година спілкування: "Книго! Слово! Українська мово!"

У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.

Мова — це генератор і найвища форма патріотизму, Божий дар і ключ до вивчення культури, історії, традицій, творець культури.

«Нація повинна боронити свою мову більше, 
ніж свою територію»
                                                             Леся Українка.

Адже територію можна відвоювати, а коли вмирає мова, то вмирає і нація. Недаремно кажуть, що мова — ключ до Вічності, пароль до дверей Всесвіту.

 По закінченні заходу діти робили селфі та вибирали нові книги для читання.

Немає коментарів:

Дописати коментар