Велична і свята, моя Україно,
Лише тобі карать нас і судить
Нам берегти тебе, Соборну і єдину
І нам твою історію творить! В день Соборності та злуки, з заходу на схід.
Всі візьмемося за руки, бо один ми рід.
Нащо нам ворогувати ?І що нам ділить?
Україна наша мати, тож давайте жить,
Як ведеться між братами, як одна сім‘я.
Згоді підемо назустріч Тож і ти, і я.
І тоді обов’язково весь розтане лід.
Дружно станемо пліч — опліч проти горя й бід!
Будем в злагоді і мирі щастя будувать
Бо у ворожнечі вирі, тільки руйнувать.
Тож візьмемося за руки скажем на ввесь світ,
В День Соборності та Злуки — Ми один нарід!
Зустріньмо свято Соборності з вірою в щасливе і мирне майбутнє нашої держави. Нехай любов до рідного краю згуртовує нас в ім'я процвітання демократичної і могутньої України.
Зі святом, наші любі Читайлики!
Так, як ми з вами залишаємось на карантині. Для вас ми підібрали, цікаві факти про День Соборності України та вірші про Україну.
Український народ 22 січня щорічно святкує День Соборності України. Це свято нагадує нам, що Україна не розділена, що немає окремої Східної і Західної України, а що у нас єдина держава і ми – єдиний народ! Тож прийміть найкращі привітання з нагоди найвеличнішого свята українського народу –Дня Соборності України!
22 січня — день, який дає нам привід замислитися над тим, якого майбутнього хочемо, адже 102 роки тому нам, українцям Сходу, Заходу, Півночі, Півдня, Центру, дали шанс робити це разом у соборній державі, сповідувати єдині національні і суспільні цінності, спільними силами дбати про добробут народу.
Не треба нам сварок, незгоди, ганьби!
З’єднали країну ми навіки.
Не зможе ніщо наш союз розірвати.
Соборна країна! Ви чуєте?! Ні?!
Одна Україна! Єдиная мати!
І краще країни нам не знайти! 
День Соборності — свято України, яке відзначають щороку в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.
В цей день у 1919 році Акту возз'єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Тоді незалежні частини України, що постали на уламках зруйнованих Російської та Австро-Угорської імперій, об'єдналися в єдину соборну і неподільну Українську державу. Український народ, що століттями був розділений між різними країнами, визволився нарешті з неволі і отримав можливість об'єднатися на своїй землі в цілісній Україні. Цього також згадують іншу подію, яка відбулася 22 січня 1918 року, рівно роком раніше. Це прийняття 4 Універсалу Українською Центральною Радою, яким проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки, що також стало важливим кроком до становлення сучасної української держави.
Універсал Директорії УНР про Злуку УНР та ЗУНР від 22 січня 1919 року.
Офіційно в Україні День соборності відзначають з 1999 року, згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.
Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу її формування. В часи феодального роздроблення земель Київської Русі заклики до спільних дій окремих князів супроводжували літописний період української історії. Образ скривдженої України та православної віри, необхідність її оборони надихав козацькі полки Богдана Хмельницького. В народній пісенній та епічній творчості сакральна Україна завжди уявлялась як єдине тіло від Сяну до Дону.
Вперше День Соборності на державному офіційно відсвяткували 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України м. Хусті. Це була найбільш масова демонстрація українців за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини, адже зібралося понад 30 тисяч людей.
Хоч і свято було утвердженим, однак у радянські часи його вважали контрреволюційним, тому повністю ігнорували та намагались стерти з пам'яті та свідомості українців.
В сучасній країні День Соборності вперше провели на державному рівні аж у 1999 році.
Головною традицією та символом Дня Соборності є "живий ланцюг". Вперше такий з'явився ще у 1990, коли більш як мільйон українців взялись за руки і з'єднали Київ та Львів.
Ідея Соборності України є основною рисою у численних творах українських поетів. Нижче наведені вірші, які показують прагнення відомих митців до єдності України.
Лунає пісня солов’їна
І вітер віє степовий.
Моя соборна Україна
Знов зустрічає день новий.
Послухай, брате-українцю,
Хоч історично склалось так,
Що територія різниться,
Та все ж – це в нас одна земля.
Ми з вами – це одне єдине,
Ми – це родина: ти і я.
Дві сторони у України,
Та Україна в нас одна.
А ми усі сини і дочки,
Неначе в морі кораблі,
Розкидані по всіх куточках
Української землі.
А наша єдність нездоланна,
Бо в нас тече козацька кров.
За скільки літ нас не здолали,
А отже ще простоїмо.
Яка ж вдалась сьогодні днина!
Так й хочеться співать пісень!
Моя соборна Україна
Знов зустрічає новий день.
Соборна Україна
Лунає пісня солов’їна
І вітер віє степовий.
Моя соборна Україна
Знов зустрічає день новий.
Послухай, брате-українцю,
Хоч історично склалось так,
Що територія різниться,
Та все ж – це в нас одна земля.
Ми з вами – це одне єдине,
Ми – це родина: ти і я.
Дві сторони у України,
Та Україна в нас одна.
А ми усі сини і дочки,
Неначе в морі кораблі,
Розкидані по всіх куточках
Української землі.
А наша єдність нездоланна,
Бо в нас тече козацька кров.
За скільки літ нас не здолали,
А отже ще простоїмо.
Яка ж вдалась сьогодні днина!
Так й хочеться співать пісень!
Моя соборна Україна
Знов зустрічає новий день.
Україно, соборна державо,
Сонценосна колиско моя.
Ще не вмерла й не вмре твоя слава,
Завойована в чесних боях.
Твій Богдан й вінценосна Софія
Повернулись до тебе з віків,
Ще не вмерла й не вмре твоя мрія,
Як не вмер солов'їний твій спів.
Україно, Шевченка надіє,
Мій святий, несплюндрований гімн,
Я в мовчанні твоєму німію
Й воскресаю у слові твоїм.
І Дніпро, і Дністер пливуть в море,
Бо єднає їх кревна земля,
Україно, державо соборна,
Сонценосна колиско моя!
Вдень соборності та злуки,
З заходу на схід.
Всі візьмемося за руки
Бо один ми рід.
Нащо нам ворогувати ?
І що нам ділить?
Україна наша мати,
тож давайте жити.
Як ведеться між братами,
Як одна сім‘я,
Щоб не хиріти роками
Тож і ти, і я.
Згоді підемо назустріч
І розтане лід.
Дружно станемо пліч-о-пліч
Проти горя й бід
Будем в злагоді і мирі
Щастя будувать
Бо у ворожнечі вирі,
Тільки руйнувать
Тож візьмемося за руки
Скажем на ввесь світ,
В День Соборності та Злуки
– Ми один нарід!
Лунає пісня солов'їна
І вітер віє степовий.
Моя соборна Україна
Знов зустрічає день новий.
Послухай, брате-українцю,
Хоч історично склалось так,
Що територія різниться,
Одна земля у нас, однак.
Ми з вами – це одне єдине,
Ми – це родина: ти і я.
Дві сторони у України,
Та Україна в нас одна.
А ми усі сини і дочки,
Неначе в морі кораблі,
Розкидані по всіх куточках
Всеукраїнської землі.
А наша єдність нездоланна,
Бо в нас тече козацька кров.
За скільки літ нас не здолали,
А отже вистоїмо знов.
Яка ж вдалась сьогодні днина!
Що хочеться співать пісень
Моя соборна Україна
Знов зустрічає новий день.
Соборність розуміє кожен власно,
Що це таке? – задасть питання вчасно,
– Це єдність духу , сил мого народу,
Що нас єднає мужність, волю, вроду.
Це час минулий у теперішню хвилину,
Це піклування щире про родину,
Це той завіт, що нам Кобзар давав,
Це те, про що він мріяв і писав,
Це ті рядки, що складені навіки,
Це для душі вірші, що серцю ліки,
Це золоті слова про той садочок,
Про ті гаї, Дніпро, синів і дочок.
Це кожен з нас, як часточка країни,
Це сміх гучний щасливої дитини,
Це спів птахів над рідним нашим гаєм,
Веселка райдужна, проходить що над плаєм,
Це те, що може краще відтворити,
Що може нам майбутнє привідкрити,
Це наші мрії в дійсності новій,
Це світле небо миру і надій,
Це сонце, роси, квіти навесні,
Це щось приємне, що ми бачимо у сні.
Соборність, я вважаю, – то сім’я,
То Україна, нененька моя!
Про Україну пам’ятай
У всьому світі – кожен зна –
Є батьківщина лиш одна,
І в нас вона одна – єдина:
Це наша славна Україна.
Про Україну, рідний край,
Ти завжди пам’ятяй!
Хоча зросли ми в чужині,
Та рідні любимо пісні,
Співаймо ж їх хай знову й знову
Бренить між нами рідне слово.
Про Україну, рідний край,
Ти завжди пам’ятяй!
Не забувай Шевченка слів,
Про горду славу козаків,
Не забувай, що ти дитина
Землі, що зветься Україна.
Про Україну, рідний край,
Ти завжди пам’ятяй!
Леся Храплива-Щур
Олександр Олесь
ДИВЛЮСЬ НА ПРОЙДЕНУ ДОРОГУ
Дивлюсь на пройдену дорогу,
І гнів, і жаль мене пече...
Але у нашу перемогу
Усе ж я вірю гаряче...
Як завтра день угледять люде,
Як зійде сонце золоте,
Так Україна жити буде,
Так наша мрія процвіте.
(19 липня 1919 р.)
Володимир Переяславець
МОЛИТВА УКРАЇНСЬКОГО ЮНАКА
Всевишній Боже, світа володарю,
Прийми молитву, мого серця спів:
До стіп Твоїх складаю щиру вдяку,
Що українцем Ти мене створив.
І що така велика та багата
Моя країна рідна, наче рай,
За те, що став героїв рідним братом,
І, як вони, люблю свій Рідний Край.
За те, що Ти народові моєму
Своїх щедрот і ласки не скупив,
Що дав йому чудову рідну мову,
Найкращу пісню, наче диво з див.
Не позбавляй його своєї ласки,
Йому на власній поможи землі
Добути кращу долю і покласти
Вінець нев'ялий слави на чолі.
Моїй душі дай, Боже, твердість криці,
Будь сторожем думок і діл моїх,
Зроби, щоб чести Рідної Землиці
Поганим вчинком я не сплямив ввік,
Амінь.
Більш детальнішу інформацію ви отримаєте з літератури, яка представлена на виставці-експозиції:
"Соборна.Вільна. Самостійна"
Немає коментарів:
Дописати коментар