Із слова починається людина, із мови починається наш рід

День української писемності та мови відзначається ще з 1997 року. Всі ми розуміємо чому саме в цей день присвячене таке свято. Але не всі знають, що саме з преподобного Нестора Літописця і починається письмова українська мова. 

Тому у цей день часто згадують про нього. І в честь такого свята, як День української писемності та мови, ми вирішили вам розповісти. Це свято, як ми вже говорили, було засноване в 1997 році. Сталося це завдяки ініціативі президента України Леоніда Кучми. Він підписав указ на честь українського літописця преподобного Нестора — послідовника творців слов'янської писемності Кирила та Мефодія. 

Саме цим документом і був заснований День української писемності та мови. Варто відзначити, що саме автора "Повісті минулих літ" Нестора Літописця вважають "батьком української словесності". 

Але і зараз продовжуються дослідження історії української писемності. Є варіант, що раніше на території нашої країни було кілька варіантів правопису.

Потрібно сказати, що День української писемності і мови не тільки офіційне державне свято, але і церковне. Перший у сучасній українській мові твір, який відповідає візантійським першоджерелам, православні назвали акафістом Богородиці Холмської.

Традиційно в цей день проходить досить багато заходів. Щорічно, в День української писемності та мови можна побачити урочисте покладання квітів до пам'ятника Нестора Літописця. 

Так само проходить нагородження кращих українських літераторів і популяризаторів українського слова, а також видавництв, які випускають літературу українською мовою. 

 В День української писемності та мови тисячі українців у різних куточках світу щороку беруть участь у такому флешмобі. Цього року працівники нашої бібліотеки також приєднались до цієї акції. Розпочався ХХІІ Радіодиктант національної єдності об 11:00 . 

Авторка тексту цьогорічного  диктанту, українська письменниця,  режисерка, членкиня Українського ПЕНУ - Ірина Цілик. Читала цей текст  народна артистка України Ада Миколаївна Роговцева. 

Радіодиктант "Твій дім"

Для читачів різних вікових категорій в бібліотеці оформлені книжкові виставки.

 "Світлиця слова у безмежжі часу" 

 

Також у цей день стартує Міжнародний конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика - нашого земляка. Саме він став засновником цього конкурсу серед передової учнівської молоді. Як великого мецената і найпалкішого цінителя української культури, його знав увесь світ. Будучи українцем за походженням, він одним із перших у сучасній історії України мислив категоріями патріотизму в контексті глобального розвитку цивілізації. 

 Народився Петро Яцик у селі Верхнє Синьовидне на Львівщині у селянській родині, закінчивши семирічку, ставши помічником машиніста і виїхавши за кордон, П.Яцик не переставав вболівати за долю своєї Батьківщини. Канадський будівельник-землевласник українського походження, з кінця 50-х років почав направляти значні кошти на реалізацію різноманітних наукових і культурних проектів української діаспори. Маючи власний бізнес, зароблені гроші він вкладав в освітницьку діяльність й книговидання. Саме П.Яцик на власний кошт видав повне зібрання творів Михайла Грушевського, котре стало йому майже в мільйон доларів, а у 2000 році, не зрадивши таки своєму життєвому кредо, Петро Яцик запалив свічку  Міжнародному конкурсу знавців української мови. Вперше він пройшов  у селі Моринцях ( на батьківщині Тараса Шевченка). Особливістю конкурсу стало те, що грошовими преміями відзначались переможці від І до Х місця. Перший преміальний фонд склав 475 тисяч гривень.

2003 року відбувся ІV Міжнародний конкурс з української мови, в якому брали участь 5 мільйонів осіб. За рішенням Ліги українських меценатів, конкурсу було присвоєно ім’я Петра Яцика, а його донька Надія стала почесним головою конкурсу.

На 10-у річницю Дня Незалежності України П.Яцик був нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня.

У 2001 році одним з володарів Міжнародної премії  (Людина Року), в галузі благодійництва та меценатства, був визнаний Петро Яцик, який зробив великий внесок у справу збереження самобутності української нації як на Україні, так і за межами  нашої держави. Його вклад у розвиток нашої культури, мови, історії та традицій, створення і становлення українських освітніх закладів та центрів мав неоціненне значення для нашого народу, для утвердження  молодої, незалежної України у світовому співтоваристві.

 Людина заговорила давно, з того часу, коли стала людиною. Та лише з появою письма вона змогла задовольнити потребу в переданні повідомлення на відстань у просторі і часі з появою письма.

Отож, бережіть свою рідну мову, мову своїх батьків, свій родовід і свою країну - Україну!