З Днем рідної мови!

Чи в радості, а чи в журбі,

Ти поклонишся знову й знову

Тому, хто виплекав в тобі

Оцю співучу рідну мову.

Народ цю мову прикрашав,

Беріг від роду і до роду.

І в ній відбилася душа

Мого великого народу.

До Міжнародного дня рідної мови для юних Читайликів підготували калейдоскоп цікавинок про рідну українську мову: вірші, легенди, казки.

З нагоди святкування працівниками бібліотеки було підготовлені цікавинки про українську мову: книжкову виставку, поетичний вернісаж: "Ти наше диво калинове прекрасна українська мово"

Краса рідної мови

Любіть красу своєї мови,

Звучання слів і запах слів:

Це квітка ніжна і чудова

З широких батьківських степів.

Всі каравани знайдуть воду

В краю пустель і злих негод:

Як річка, з роду і до роду,

Там мова з’єднує народ.

(Терень Масенко)

Рідна мова

Спитай себе, дитино, хто ти є,

І в серці обізветься рідна мова;

І в голосі яснім ім’я твоє

Просяє, наче зірка світанкова.

З родинного гнізда, немов пташа,

Ти полетиш, де світу далечизна,

Та в рідній мові буде вся душа

І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

У просторах, яким немає меж,

Не згубишся, як на вітрах полова.

Моря перелетиш і не впадеш,

Допоки буде в серці рідна мова.

(Дмитро Павличко)

Користувачі, які приходили до бібліотеки ознайомлювались з книгами, які представлені на книжковій виставці

Молитва за рідну мову

Боже, отче милостивий,

Ти нам дав цю мову красну,

Поміж мовами найкращу,

Нашу рідну. Нашу власну.

Тою мовою співала

Нам, маленьким, наша мати.

Тою мовою навчала

Тебе, Боже, прославляти.

Тою мовою ми можем

Величатись перед світом,

Бо між мовами ця мова —

Мов троянда поміж цвітом.

Поможи, Небес Владико,

Хай буде по Твоїй Волі,

Щоб та мова гомоніла

Вільно в хаті, в церкві, в школі.

Дай діждатись пошанівку

Рідного, святого слова,

Щоб цвіла на славу Божу

Наша українська мова.

(Юрій Шкрумеляк)

Легенда про дівчину-Україну

     Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність i красу, угорці - любов до господарювання, німці - дисципліну i порядок, росіяни - владність, поляки - здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики... Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону i раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини.

     - Хто ти? Чого плачеш? - запитав Господь.

     - Я - Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

     - Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?

     Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

     - Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це - пісня.

   Узяла дівчина - Україна дарунок i міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому i з ясним обличчям i вірою понесла пісню в народ.

Цікава казочка. А ти хочеш прочитати?  - наведи мишку на картинку