ВІТАЄМО ІЗ ЗЕЛЕНИМИ СВЯТАМИ!

Світ навколо зеленіє,

І душа тому радіє,

Бо прийшли Зелені свята,

І в віночках вже дівчата,

Весело пісень співають,

На сопілках хлопці грають,

Від всієї України ,

З святами вітають!

Сьогодні віруючі східного обряду - православні та греко-католики - святкують День святої Трійці, П’ятидесятницю, або ж, як кажуть здавна в народі, Зелені свята.

Трійця, після Великодня та Різдва, вважається одним із найбільших свят. Святкується завжди у неділю сьомого тижня після Паски. В книзі Діянь апостолів йдеться, що через 50 днів після воскресіння Христа Матір Божа, апостоли і учні Христа зібралися разом. Вони очікували обіцяного Вчителем хрещення Святим Духом. 

З шумом, схожим на вітер, Святий Дух зійшов на них у вигляді язиків полум’я. Після цього апостоли заговорили різними мовами, чим дуже здивували оточуючих. Так збулася обіцянка Христа: Святий Дух став наставляти учнів, давав їм сили творити чудеса в ім’я Бога і проповідувати християнство по всьому світу.

Хрещення учнів Христа Святим Духом вважається днем народження християнської Церкви. За православним ученням, саме Святий Дух освячує Церкву і об’єднує віруючих, даючи їм можливість долучитися до Бога. Дар Святого Духа, котрий отримали апостоли в день П’ятидесятниці, всі віруючі отримують через таїнства хрещення і миропомазання.

Свято П’ятидесятниці зветься також Трійцею, бо цього дня Господь уперше проявився в усіх своїх іпостасях – як Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий.

П’ятидесятницю почали широко відзначати з IV століття, після прийняття церквою догмата про Трійцю – визнання існування єдиного Бога з одночасним визнанням трьох його проявів (ликів, іпостасей).

Цього дня у храмах виконується одна з найурочистіших та найвеличніших служб у році: підлогу храму устеляють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають гілками дерев. На всенощній уперше за 50 днів після Паски лунає дивовижна молитва, звернена до Святого Духа: «Царю Небесний, Утішителю, Душе істини…»

Напередодні П’ятидесятниці, в суботу, християни вшановують пам’ять спочилих родичів – ця субота має назву Троїцької батьківської суботи.

У понеділок ж святкують День Святого Духа.

Так як богослужінню Церкви притаманна своя кольорова гама, яка допомагає передати смисл церковних подій, то колір Трійці – зелений. Він символізує вічне життя і є кольором третьої іпостасі Трійці – Святого Духа, що дає життя волею Бога Отця за участю Бога Сина. Зеленню прикрашаються храми, зеленого кольору є вбрання священиків.

Тиждень після Трійці називається седмицею першою після П’ятидесятниці і під час нього не постують. Закінчується він неділею всіх святих і заговинами на Петрів піст, який цього року буде досить коротким – триватиме лише два тижні – з 27 червня по 12 липня.

В Україні церковна традиція святкування цього свята доволі міцно переплелася з дохристиянськими віруваннями. Для українців Зелені свята здавна були найпоетичнішим святом, тісно пов’язаним з природою, світом живих і померлих.

Трійця надзвичайно багата на всілякі обрядодії, які в кожному регіоні свої. Можна згадати і «завивання вінків», і «русалії» («русальський тиждень»), і обряд «водіння Тополі» на Полтавщині, «водіння Верби» на Чернігівщині чи «Куста» на Поліссі, і обряд поминання покійників «діди» тощо.

Напередодні зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, обов'язково прикрашали подвір'я та господарські будівлі клечанням — зеленими гілками клену, верби, липи, акації, ясеня, горіха, дуба тощо. Забороненим деревом подекуди вважалася осика, на якій, за повір'ям, повісився Іуда Іскаріот. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м'ятою, пижмою, ласкавцями, татарським зіллям.

Аїр(в народі - лепеха), як його ще називали «татарське зілля» має дуже сильний приємний аромат свіжості. З його прикореневих стебел робили солодощі на зразок східних - висушували і зацукровували, ласощі за смаком не поступалися зацукрованому кореню східного імбиру. Аїр дійсно дістався селянам від татар, точніше від татаро-монгольського нашестя. Татарське зілля монголи вважали культовою рослиною, вони свято вірили, що водойми, в яких росте аїр, чисті, і воду з нього можна пити без побоювань. Тому на шляху до сіл і селами завойовники розкидали у водойми шматочки кореневища аїру, так він і прижився у нас. Наші селяни помітили, що навіть на болоті в заростях аїру менше роїться комах, ніж на інших берегах.

Тому аїр і стали збирати і стелити на глиняні підлоги в бідних селянських хатах, щоб вивести не тільки мух і комарів, але навіть тваринних бліх. Адже молодих ягнят, козенят, телят і курчат, народжених ранньою весною, від холодів ховали у будинку разом з людьми. А тваринні блохи за відсутності господарів легко нападали і на людей. Аїр стелили на підлогу разом з полином і чебрецем. Цей спосіб дуже ефективний для вигнання котячих і собачих бліх з дому до сих пір, ефективніше і краще інших хімічних репелентів. Але обряд прикраси будинків зв'язувався не з комахами, а з повір'ям, що прийдешні в будинок душі померлих зможуть сховатися, вселяючись в трави. Ось чому не вносили до хати осику, вербу і крушину. Через 3 дні після Трійці трави викидали або спалювали.

Троїцькі розваги починалися з понеділка і тривали цілий тиждень. Звичайно їх влаштовували в лісі чи полі, на вигоні за селом. Подекуди молодіжні забави й танці проходили біля спеціальних лаштунків — ігорного дуба або явора. Вони являли собою довгу жердину, до якої зверху горизонтально прикріплювали колесо, прикрашене гіллям, квітами, стрічками.

На Лівобережжі дівчата водили тополю — одягали одну з-поміж себе тополею і водили її по дворах. Кожний господар радо зустрічав процесію і, приймаючи від неї добрі побажання, щедро обдаровував учасників обряду. На Поліссі побутував близький за значенням обряд троїцького куста, роль якого теж виконувала дівчина.

На свято Трійці дівчата проводили обряди з плетінням квіткових вінків і завивання берези. Якщо гарненько завити берізку, то збудуться задумані бажання, наприклад, полюбить вподобаний хлопець. Якщо вінок розвився - бажання не збудеться. Зелений вінок свідчить про продовження дівоцтва. Засохлий вінок - до добрих чи поганих змін у житті. Якщо на Трійцю наречений засватається, а на Покров молоді одружаться - життя буде довгим і щасливим. Троїцький коровай засушували в сухарі і зберігали до весілля. А потім ці сухарі замішували у весільний коровай на щастя і любов молодих.

Трійця: прикмети про погоду

• Дощ на Трійцю - це сльози за померлими, в батьківську суботу напередодні Трійці заведено прийти на кладовище та пом'янути померлих родичів.

• Дощ на Трійцю - чекай багато грибів і теплу погоду.

• З Трійці починається справжнє літо.

• З Духова дня не тільки з неба, а й від землі тепло йде.

• Прийде Трійця - буде і на дворі, як на печі.

Трійця – це остаточне прощання з весною і зустріч літа. «Трійця, - казали з цього приводу, - трьома святами багата: квітами, травами й рум’яним літом».

Більш детально про звичаї і традиції сьогоднішнього свята ви зможете дізнатись, коли завітаєте до бібліотеки і ознайомитесь з літературою, яка представлена на книжковій виставці"Джерела нашої духовності"

  

     

Тож, не забувайте молитись за дари 

Молитва про дари Святого Духа

Святий Духу Боже, Духу Отця і Сина, з покорою перед Божим Престолом Твоїм, перед обличчям Неба і землі, посвячуюся Тобі та віддаю Тобі душу і тіло моє. 

Обожнюю світло Твоєї нескінченної чистоти, досконалість Твоєї справедливості, сили Твоєї любові. Ти — світло і сила моєї душі, у Тобі живу, думаю та ділаю, аби невірністю Твоїй ласці не засмучував Тебе, не грішив проти Тебе і вчини так, щоб безнастанно, вслухаючись у голос Твій, йшов за Твоїми натхненнями.

О Духу Святий,  подателю дару мудрості, освячуй мене.

О Духу Святий,  подателю дару розуму, навчай мене.

О Духу Святий,  подателю дару поради, керуй мною.

О Духу Святий, подателю дару сили, зміцнюй мене.

О Духу Святий, подателю дару вміння, просвіти моє невігластво.

О Духу Святий, подателю страху Божого, увільни мене від усякого гріха.

О Духу Святий, подателю дару миру, обдаруй мене миром.

Благаю Тебе, Духу Святий Боже, уділи мені сили, щоб у кожній хвилині життя керувався добротою і благими намірами, упокоренням і вірністю, терпеливістю і любов'ю, радістю і поблажливістю. 

Амінь.