Сергій Гридін – символ нової української підліткової літератури
У дитинстві був повновидим, тому, щоби скинути зайву вагу, із 14-ти років захопився спортом. Це додало твердості характеру. Деякий час жив із сім'єю в Монголії.
Після закінчення в 1988 році Здолбунівської школу, намагався вступити до Київського державного університету на факультет міжнародного права, але вступні іспити виявилися невдалими. Пішов працювати до слюсарної бригади. Через рік став студентом економічного факультету Рівненського інституту інженерів водного господарства (нині національний університет), закінчив навчання 1994 року.
Працює директором Здолбунівської міжрайонної виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Директор рівненського фестивалю «Дивокрай». Служив у зоні АТО.
Сергій, який чи не найперший наважився вголос говорити про теми-табу, які досі вкрай рідко проникали в українську дитячу літературу.
Про школу, родину, суспільство, полишених самих на себе дітей, і взагалі про життя, яким воно є – без прикрас і без купюр, сповнене суворих реалій і випробувань. Може, хтось скаже, що бути дитиною, тим паче підлітком – просто. Але якщо ти відрізняєшся від решти, скажімо, надмірною вагою, тобі не оминути зневаги і знущань однолітків і навіть дорослих. Однак у тебе залишається шанс знайти в собі силу піднятися над своїми образами, зусиллям волі змусити себе стати «таким», який порятує не лише себе, а й простягне руку допомоги слабшому.
Здається, Сергій Гридін сумлінно «тікає бокси» гострих тем на шляху до свого улюбленого традиційного сюжету. А тут уже, як у старому анекдоті – слайди. У «Не такому» це перетворення товстуна на справжнього мужчину завдяки фізкультурі та спорту. У «Не ангелі» – втеча з дому через непорозуміння з батьком і внаслідок вирішення багатьох проблем. У «Незрозумілих» – пошук способу сподобатися дівчині. Виявляється, ще й досі для цього достатньо втнути якусь дурницю. До речі, у жодній з трьох «не»-книжок немає героя-дівчини, яка була б особистістю бодай трохи розкритою. Схожа проблема і з батьками, і з учителями…
Звісно, ці книжки мають і багато позитивних рис. Думаю, про них ще напишуть. Багато хто проведе паралелі між вечіркою у «Незрозумілих» та аналогічним масовим заходом у «Каві з кардамоном» Йоанни Яґелло… Хтось напише про чудово й цікаво описані гостросюжетні пригоди малих безхатченків із «Не ангела». А мені просто хочеться нарешті вловити те, що випорскує з рук, коли читаєш повісті Сергія Гридіна – ці легко написані, правдиві й актуальні «не»-книжки.
Кілька років тому його «Не такий» підірвав інформаційний простір, засвідчивши готовність автора до обговорення відвертих тем, які цікавлять і стосуються підлітків …
Так, це все у книжках Гридіна є. Цього всього багато. Про все це розказано відверто і без недомовок. Автор сподівається на повну довіру підлітка-читача, з яким він розмовляє «на рівних», як із дорослим. Справді, «солоні» слівця і дражливі теми багато кого заохотять читати книжку, можливо, примусять зітхнути з полегшенням – мовляв, я не один такий… Все чудово, здається, маємо вітчизняну «проблемну» літературу! Нарешті вона з’явилася. Тим паче, ознаменувала появу підліткової диво-серії видавництва «Академвидав» («Академія»), яка перехопила ініціативу у безнадійно «заглохлої» серії «Майже дорослі» ВСЛ. У цій серії у Сергія Гридіна одразу дві «не»-книжки – «Незрозумілі» та «Не ангел».
Що ж об’єднує кожну з цих книжок? Хоч це й дивно, але саме неувага до складних тем…
Ці книжки вражають своєю відвертістю
Гридін С. Не такий [Текст]: повість / С. Гридін. - Львів: Видавництво старого Лева, 2015. - 176с.
Підліткова вагітність – немислиме діло для наших рафінованих авторів! – виринає у «Не такому» на кількох сторінках. І зникає безслідно. Ані причин цього явища, ані проблеми людини, яка це переживає, ані реакції суспільства письменник не зображує. Жодної сюжетоформуючої чи світоглядної (для героя) функції ця тема не несе… Як не згадати глибокої пропрацьованості теми підліткової вагітності у книжці «Синє озеро сьогодні зелене» Юти Трайбер, яка оповідає про все – як так сталося і що з цим робити. Втім, у Траубер тема вагітності провідна, а у Гридіна – ні. Так само одним із численних закрутів сюжету є небажана вагітність у дилогії Малгожати-Кароліни Пекарської, однак у польської авторки така важлива і водночас дражлива тема не минає безслідно, відкладається у свідомості читачів, допомагає сформулювати питання і знайти на них відповіді…
Гридін С. Не-ангел [Текст]: повість / С. Гридін.– Київ: Академвидав, 2016. - 143с.
Точно так само, як із вагітністю у «Не такому», стається з темою онкозахворювання у «Не ангелі». Несподівано з’явившись і померши наступного ж дня після знайомства з головним героєм, дівчинка, хвора на рак, сюжету непотрібна. Ця надзвичайно болюча й перспективна тема просто зникає… Сцена похорону, на який зганяють колишніх однокласників – просто спосіб проілюструвати загальну байдужість. Якась «онко»-хвороба матері героя на жодні паралелі не наштовхує і могла бути будь-чим. Водночас, ми знаємо приклади, коли тема раку, вмирання і життя стає основою дивовижних за драматургією і насиченістю сюжетів! Згадаймо бодай «Провину зірок» Джона Ґріна… Або «Золоту рибку» Барбари Космовської.
Гридін С. Незрозумілі [Текст]: повість /С. Гридін. – Київ: Академвидав, 2016. - 128с.
«Незрозумілі» вже з найперших сторінок вражають натуралізмом опису проблем підлітка, згадок про нічні полюції і споглядання порно. Дитячі спогади про магазинчик жіночої білизни навіть трохи нагадують «Середину світу» Андреаса Штайнгьофеля… Але все це виявляється непотрібним, не має жодного значення для героя. Умовно кажучи, «Історія з цицьками» на хлопця ніяк не вплинула, не детермінувала його дії, не наштовхнула читача на будь-які паралелі з тим, про що йдеться у повісті. У цій же книзі надзвичайно цікава й перспективна тема закоханості в молоду вчительку перетворюється врешті у привід отримати по зубах у потрібний момент. Що стоїть за таким почуттям, чи можна його побороти, як при цьому почувається об’єкт кохання – усі ці питання, які мусили б виникнути у автора і стати основою для цікавої розповіді, просто не виникають!
Немає коментарів:
Дописати коментар