Входу Господнього до Єрусалиму
Квітна (вербна) неділя - це остання неділя перед Великоднем й одне з найдавніших свят Церкви. В цей день практично в кожному будинку з'являться освячені вербові гілочки, які повинні простояти цілий рік, як символ прийняття Христа і Його великої жертви.
В Україні, де таких дерев немає і де перша розпускається верба, з давніх часів стали використовувати її гілки, тому і саме свято стало називатися Вербною неділею. Але справжня його назва - Вхід Господній до Єрусалиму.
Неділя квітна до нас в гості завітала,
У час коли в зелені шати одіваються ліси,
Розцвіла верба, щоби ми Ісуса зустрічали,
Із побажаннями любові та краси!
Господь нас всіх благословить сьогодні,
Міцним здоров'ям, морем благ земних,
І гілочки верби мов рушники квітчасті,
Христові тихо стеляться до ніг!
І ласка Божа нас торкнеться неодмінно,
Благословить Господь нам неньку Україну,
Щоб ми у радості та щасті довго жили,
Нам Матір Божа дасть усім здоров'я й сили!
Всіх благ я від душі бажаю!
Нехай думки чистіші стануть і світліші,
А люди щирі і добріші!
Хай череда щасливих років
Складає світлих днів букет!
Головним символом свята є гілка верби, яка ототожнюється з життям і весняним пробудженням. Оскільки вербі здавна приписували цілющі властивості і часто використовували в магічних обрядах, її в цей день брали з собою в церкву для того, щоб освятити. Ця традиція актуальна і зараз.
Поринаючи в історію, відомо, що саме в цей день до Єрусалиму прибув Ісус Христос верхи на віслюку. Вдячні жителі зустрічали його зеленими пальмовими гілками, які вони кидали до ніг Спасителя і криками привітання: «Осанна!» (що означає «спасіння»)... Більш детальнішу історію походження свята ви прочитаєте зайшовши на посилання: http://chitaliya.blogspot.com/2016/04/blog-post_24.html#more
Не я б'ю — верба б'є,
Будьте дужі, як вода,
А багаті, як земля!
Немає коментарів:
Дописати коментар