Після святкування Вербної неділі з її розвагами та обрядами, що мали принести людям здоров’я й достаток, наставав -
Страсний тиждень
Страсний тиждень у православних християн починається 25 квітня і завершиться 1 травня святом Світлого Христового Воскресіння. Страсна седмиця або Страсний тиждень – шість днів Великого посту перед Великоднем, присвячені спогадам про останні дні земного життя Ісуса Христа, Його стражданням на хресті, смерті й похованню.
У ці дні Церква закликає до переосмислення свого життя, до глибокої молитви, смирення та каяття, уникнення веселощів та сварок.
Протягом всього Страсного тижня люди традиційно наводили порядок в будинку, у дворі, готували паски, фарбували яйця, запікали м'ясо. Кожен день цього тижня має своє особливе значення, і призначений для певних справ.
Страсний понеділок
Початок підготовки до свята Великодня. Пост в цей день особливо суворий, деякі православні навіть утримуються від хліба і води. За традицією український люд у Страсний понеділок прибирав свою оселю — фарбував, мив, чистив.
У понеділок, особливо для жінок, день починався рано, - пише буштинський краєзнавець Дмитро Копинець у книжці "Буштинські обрядові дійства та розваги молоді в давнину". - Ще до сходу сонця мати будила дочок, і вони, вмившись, починали порядкувати, змащувати жовтою глиною долівку на призьбі, потім мили ладу (скриня на одяг), лавиці, стіл, двері, чистили вікна тощо. Після обіду йшли на город, аби до живного четверга посіяти все насіння.
Страсний вівторок
Особливою силою володіють зілля з насіння, приготовані у вівторок до сходу сонця. У сільській місцевості в цей день товчуть насіння льону та конопель і, заливши їх водою, напувають худобу - для того, щоб весь рік уберегти її від хвороб.
У вівторок жінки золили, прали, прасували білизну. Якщо була гарна погода, виносили на двір все: постіль, покривала та інший текстиль. також у вівторок готували до свята святковий одяг. Чоловіки тим часом оглядали поля й заготовляли дрова для випікання пасок.
Чиста середа
Середа була днем своєрідного завершення найважливіших робіт: у середу під вечір слід було упоратися з городом, навести лад у хаті, прибрати її зовні. Увечері починали причиняти тісто для пасок, дівчата вибирали яйця для писанок, готували віск, кіцку (писало), природні барвники.
Традиційно в середу готують «пісну вечерю», обов'язково з 12-ти пісних страв. Під дах кладуть хліб, сіль і мило. Ймовірно, насичуючись особливою енергетикою, такий хліб і сіль служать оберегом для дому та сім'ї весь майбутній рік, а цим милом відмивають всю сім'ю у Чистий четвер.
Страсний четвер
У народі найчастіше говорять – Чистий четвер. У цей день потрібно скупатися до світанку. Щоб бути здоровим, миються відваром з трав, часто – череди, обов'язково тричі читаючи Отче наш. Миються дорослі, миються діти, навіть найменших потрібно розбудити і вимити до сходу сонця – тоді ніякі хвороби і недуги не пристануть цілий рік! Чистий четвер – саме час привести в повний порядок весь будинок: до блиску відмити підлогу, витрусити пил з доріжок, почистити килими, начисто вимити вікна, очистити весь посуд. Чистий – Великий четвер вважається днем оновлення і наділяється особливою силою. В цей день господині мали напекти хліба, щоб весь рік сім'я була сита. У господаря теж дуже відповідальна місія – до світанку потрібно рахувати гроші і переглядати знаряддя праці і техніку, щоб весь рік бути в прибутку і мати справне господарство. Весь ранок дорослі члени сім'ї повинні займатися потроху кожний звичною справою, щоб весь рік мати можливість працювати і бажання займатися такими справами. І, звичайно, сама відповідальна справа для Чистого четверга – це приготування великодніх пасок та фарбування яєць.
Український звичай велить це робити біля криниці або річки. До Чистого четверга оселя має бути прибрана, чиста. Господині розвішують у домівці рушники, прикрашають стіни барвистими витинанками. Свічкою, принесеною увечері з церкви, випалюють зображення хреста на одвірку над входом до хати. Страсну свічку зверігають до наступного Страсного четверга.
Традиційно у Чистий Четвер до свята купують дітям якісь обновки. Також саме в Чистий Четвер дівчата розписують писанки для коханих та готують великодні листівки. Здавна у Страсний Четвер найменші діти зранку ходять до родичів і хресних батьків дарували також яблука, горіхи, випічку, нині ж переважно – різноманітні солодощі. Гроші бажано не давати, бо вони нагадують, що за 30 срібняків Юда зрадив Ісуса Христа.
У цей день традиційно починають пекти паски, дотримуючись різних прадавніх обрядів. Як правило їх випікають кілька, різних розмірів, іноді для кожного члена родини, і одну велику - для всіх. Прикрашають візерунками з тіста - подвійними, потрійними косами, хрестами, решітками, віночками.
- Особливо стежили, щоб не порушити звичаєвих правил, коли саджали паски в піч, - пише Дмитро Копинець. Господині забороняли ходити по хаті, щоб не було протягу. Усіх, хто був у хаті, просили вийти, крім дочок, щоб із малечку вчилися пекти. Забобонні жінки обмивали хворих людей і дітей в цей вечір. При цьому виливали обмивки на перехресті доріг, “щоб там усе лихо зосталося”. Ось чому остерігалися вдосвіта виходити на дорогу – “щоб чужа хвороба не причепилася”. У четвер, увечері, відбувалося богослужіння - страстя, Прочитувалося 12 євангелій і дзвонили у всі дзвони. Опісля дзвони замовкали і їх не було чути аж до Святого Воскресіння. Замість них використовували дерев’яні калатала, скликаючи народ до церкви.
- Живний четвер за такий день держать, коли ворожка і забобони мають найбільшу силу. На живний четвер звикли телята і поросята корошати, бо вірують, що на сесь день різана рана скоро і легко гоїть ся, - пише Юрій Жаткович. - Коли у єдній хижі більше ґаздинь живе, то одна із них уже на живний четвер пече паску собі, бо в пятницю, яко в сьвято, не можна. Доперва вечером в пятницю розчиняє друга. В північній полосї ще і тепер кладуть простий квас у паску, в середній же і полудневій - дріжджі.
Страсна п'ятниця
Велика п'ятниця - це день жалоби на спомин про страсті і смерть Христа. Це найскорботніший день не тільки за весь Страсний тиждень, але і за весь рік. У цей день немає місця веселощам, співу і танцям. У цей день не готують обід – їдять сирі овочі і хліб, спечений раніше. Шити, в'язати, рубати сокирою теж не потрібно.Богослужіння Великої п'ятниці проникнуті Духом жертовної любові та безмежного милосердя до людського роду.
Цього дня християни строго постять. Заборонено в Страсну П'ятницю співати й веселитися. Кажуть, той, хто сміється у п’ятницю, проплаче цілий рік. Кульмінація цього дня – винесення Плащаниці.
Обряд Богослужіння у Велику П`ятницю дуже вирізняється з поміж інших. Правиться в церквах утреня і вечірня Великої П`ятниці та Великої Суботи, в яких підкреслюється строга Божа справедливість, безконечна Божа любов і милосердя Боже до нас, грішних. Невід`ємною складовою частиною обряду є Плащаниця - кривава історія спасіння роду людського. Плащаниця - це простирало, в яке завинули мертве Тіло Христа, коли Його клали до гробу:
"Благородний Иосиф, з дерева знявши Пречисте Тіло Твоє, Плащаницею чистою обвив, і пахощами покривши, у гробі новім положив", - співається в тропарі Великої П`ятниці на вечірній і на утрені Великої Суботи.
У нашого народу Свята Плащаниця у великій пошані, у почитанні та любові. У Велику П`ятницю всі постять і з великою побожністю приступають до цілування Святої Плащаниці. Приступають на колінах від вхідних дверей церкви. Перед і після цілування Плащаниці віддають три доземні поклони зі словами: "Протерпів Ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!"
- Зокрема, за словами Довгуна "у Великодну п’ятницю, під час вечірні, ґаздиня замішує тісто в спеціальному кориті, кладе його на стіл, а зверху – три вербові прути і прикриває. Попівночі, коли запіє перший півень, підмішує квас". Щоб потім у Суботу натопити піч заздалегідь заготовленими для цього випадку дровами і великою круглою лопатою посадити пасху в піч.
- У Великодню П”ятницю вдома люди намагалися вести розмову в помірних тонах, - пише Дмитро Копинець.- У цей день, окрім дітей і хворих, ніхто не їв. А увечері ішли до церкви цілувати Плащаницю. Повертаючись із відправи, знову бралися за роботу. Не можна було тільки шити, прати, колоти дрова, стругати тощо.
Страсна Субота
У цей день печуть паски і фарбують яйця, якщо не зробили цього в Чистий четвер. У страсну суботу починають освячувати в церкві великодні паски, пофарбовані яйця і сирну паску.
Відома традиція не спати всю ніч напередодні Великодня – щоб не «проспати» весь майбутній рік. Не спати всеношну – значить провести в бадьорості та активності весь рік, до наступного Великодня.
- У Велику Суботу в обов’язки господаря входило підготувати кошик для посвяти – його промивали у протічній воді й сушили на сонці, - пише Дмитро Копинець. Жінки ж малювали писанки, готували смажене й варили їсти, пекли паски. А увечері наповнювали кошик. Найбільш урочистим був вечір у Великодню суботу: біля вогнища на церковному городі. Хлопці розповідали різні казки, легенди, пригоди та історії.
- Спеціально для Великодня у кожній родині є кошик-дарник (він служить виключно для освячення паски та скоромного на Великдень) і вишитий особливим візерунком рушничок. Звечора дарник наповнюють святковими наїдками: кладуть паски - пшеничні і сирну, писанки, крашанки, сало, домашню ковбасу, шовдарь, хрін, часник, грудку вершкового масла, сіль, свічку (її стрмляють у паску і запалюють, коли священик святить скоромне). Паска символізує життєву повноту і єдність християн.
- Свинина у міфологічному світогляді багатьох народів повязана з світлом. Як правило, вепр асоціюється із чоловічою силою і світлом, а свиня - з жіночою, тобто силою землі, теплом і родючістю. Сіль - символ повноти, достатку, суті.
Проте вже нечасто можна побачити серед традиційного набору великоднього кошика наших ґаздинь випеченого баранчика, який є символом Ісуса Христа, ягнятка Божого.
Ще не так давно люди вірили, що агнець гарантуватиме прихильність сил природи й оберігатиме їх від стихійного лиха. Коли кошик складений, час іти на всенощну службу.
До ранку ніхто не має спати. Існує повір’я, що той, хто відсипається в таку велику ніч, проспить своє щастя, оскільки воно, щастя, цієї ночі ходить серед людей, але приходить лише до тих, хто не спить.
Раніше предки несли паску до храму не в кошику, а в хустині. На неї клали наїдки, що мали освячуватись, і всі чотири кінці скатерті зв’язувались. Кошик почали використовувати лише після війни. Тому господарі чи двоє старших із дітей брали кошика і несли під церкву. Біля храму ставали в кілька рядів, щоб між рядами міг пройти священик. Спершу йшла служба, потім процесія з хрестом і хоругвами обходила церкву, і аж тоді священник приступав до освячення пасок.
Тож дотримуймось Божих Законів,
українських традицій та звичаїв
Немає коментарів:
Дописати коментар